Головна » Наркотичні речовини. До яких наслідків приводить їх вживання? Чи можна вилікувати наркоманів?

Наркотичні речовини. До яких наслідків приводить їх вживання? Чи можна вилікувати наркоманів?

    Нарко́тик (від грец. narkoticos — той, що призводить до заціпеніння, одурманюючий) — дуже різні по відношенню до обміну речовин субстанції природних чи штучних речовин, здатні викликати і фізичну залежність, внаслідок заміщення однієї з речовин-учасників природного метаболізму, і - психічну. Впливаючи на нервові центри головного мозку, наркотик може створювати штучне підняття настрою, чи надмірну сонливість, хворобливу, незвичайну веселість — ейфорію, а іноді й порушення свідомості. У патологічних випадках цей стан може бути цілком нереалістичним, викликати манію величі та невразливості.

   Офіційним визнанням речовини наркотичною в Україні є включення її до переліку наркотиків наказом міністра охорони здоров'я.

   Термін «наркотична речовина» включає три критерії:

-  медичний;

-  соціальний;

-  юридичний;

    Вони пов'язані між собою і в правовому аспекті зобов'язують визнавати речовину наркотичною лише за умови, якщо вона відповідає всім трьом критеріям.

    Медичний критерій полягає в тому, що речовина повинна справляти специфічну дію на ЦНС (стимулюючу, седативну, галюциногенну та ін.), яка і є безпосередньою причиною її немедикаментозного застосування.

    Під соціальним критерієм мається на увазі, що немедикаментозне вживання даного засобу набуває таких масштабів, які становлять серйозну суспільну небезпеку.

    Юридичний критерій базується на обох вищезгаданих і вимагає, аби відповідна речовина була законодавчо внесена до списку наркотиків.

    Класифікація наркотичних речовин ВООЗ (1990 р.):

   1) Опіати (опіодіди)

   2) Депресанти

 - седативні

- снодійні

- транквілізатори

   3) Стимулятори

- кокаїн

- амфетамін

- кофеїн

- кат - поширена в Азії рослина, що містить ефедриноподібну речовину, ;

   4) Галюціногени

   5) Інші речовини

- канабіс

- інгалянти

- фенциклідин

- кава і бетель - рослини поширені в Океанії.

 

   Досить складною є чітка правова класифікація фармакологічних препаратів, які віднесені до стимуляторів. Частина з них віднесена до наркотичних, а частина до психотропних засобів. Ці препарати знаходяться під міжнародним контролем.

   Ряд речовин, переважно стимулятори, не віднесені до вищевказаних груп, стали предметом зловживання спортсменами з метою підвищення спортивних результатів. Такі препарати стали називати допінгами.

    Історія

    Більшість сучасних наркотиків виготовляється хімічним способом — кокаїн, героїн, ЛСД, амфетаміни — мають рослинне походження, традиції, застосування, вживання яких на Сході сягає тисячі років. Європейська цивілізація стала по-новому відкривати для себе ці речовини лише у ХІХ ст. (при цьому лікарі сподівалися, що синтез нових ліків допоможе здійснити прорив у терапії). Так, у 1845 році психіатр Жак Жозеф Моро заснував у Парижі клуб аматорів гашишу. До речі, членами цього клубу були Олександр Дюма, Теофіл Готьє, Ежен Делакруа. У 1860 році німець Альберт Німан виділив із листя коки хлоргідрат кокаїну, а через 20 років Зиґмунд Фрейд уже пропонував його своїм пацієнтам. Німець Генріх Дрезер у 1898 р. синтезував героїн, що діє в сто разів сильніше ніж опіум-сирець. Морфій був отриманий німцем Фрідріхом Сертюрмером ще в 1803 р. з опіуму.

   Винахід у 1853 році Шарлем Габрієлем Провазом шприца для ін'єкцій започаткував новий етап вживання наркотиків. Дія речовин, що потрапляють прямо в кров, посилюється багаторазово. Сьогодні вживання наркотиків пов'язують насамперед з ін'єкціями (хоча необхідно зважити на те, що їх здійснюють у різні способи — курять, їдять, п'ють, нюхають.)

   Нелегальний ринок розповсюдження наркотиків у своєму сучасному вигляді склався нещодавно. Відома знаменита фірма вірменського ділка Закарьяна, яка виникла в Каїрі у 1925 р. і під виглядом килимів поставляла до Європи героїн і морфій. Самої ж значної на Далекому Сході та у США аж до Другої світової війни вважалася фірма грека Епіопулоса.

   У Європі спалах наркоманії прийшовся на 1840 рік, коли в Англії було вжито заходів боротьби з алкоголізмом. Тоді в Манчестері аптечні торговці виготовляли опіумні пігулки для робітників, яким алкоголь, що подорожчав, виявився недоступним. В Ірландії вибухнула епідемія ефіроманії (щоправда, завдяки цьому було відкрито загальний наркоз). Застосування морфію під час громадянської війни у США для знеболювання при пораненнях призвело до оширення морфінізму. У 70-х роках ХХ століття емігранти з Китаю заразили Новий Світ згубною пристрастю до куріння опіуму. В Росії у період революції та громадянської війни використовувався кокаїн, який вважався ліками від депресії. У США у 20 — 30 роки часів сухого закону багато людей перейняли у робітників латиноамериканського походження звичку курити марихуану.

   Групу наркотиків у вузькому розумінні складають так звані опіати — речовини, які добувають із маку: морфін, кодеїн, героїн, метадон. При їх вживанні виникає ейфорія, тіло стає начебто невагомим, зникають тимчасові та просторові межі. Проте, ціна гострих відчуттів є дуже високою: людина швидко опиняється у фізичній та психологічній залежності від опіатів і набуває толерантності, що змушує її постійно підвищувати дозу. Передозування нерідко призводить до пригноблення діяльності дихального центру та смерті.

   У 1970-х роках дослідники детально вивчили механізм дії наркотиків. За хімічним складом в опіумі багато спільного з ендорфінами — нейромедіаторами особливої групи, що входять до опіатної систему мозку. Зазначена система забезпечує нам знеболювання, покращує настрій, але «внутрішні наркотики» діють дуже м'яко і не завдають шкоди організму.

   Навчившись виділяти нові похідні опіуму, хіміки і фармакологи, не бажаючи того, здійснили свій внесок у поширення наркоманії. Так, у 1803 р. в Німеччині з опіумного маку був отриманий морфін, який виявився у десять разів сильнішим за опіум. Наприкінці ХІХ століття німецький лікар Дрезер (він уперше застосував аспірин) синтезував на основі морфіну нову хімічну сполуку — кодеїн. Її використовували для знеболювання та як засіб від кашлю. Кодеїн є слабкішим за морфін, проте і він викликає фізичну залежність.

   У десять разів сильніший за морфін інший опіат — героїн. Він викликає відчуття блаженства, яке незабаром змінюється на почуття задоволення, захищеності. Але виявилося, що фізична залежність від цього препарату в 91 % осіб, які почали його вживати, виникає менш ніж через три тижні. Героїн швидко руйнує мозок і нервову систему, людина миттєво деградує. Смерть від передозування героїну може наставати вже через рік — півтора після першого прийому.

   Бензендрин був першим амфетаміном. Його застосовували в роки Другої світової війни для подолання втоми солдат. У 70-х роках цей препарат лікарі приписували для зниження апетиту і схуднення. Джоном Боулбі описано клінічний стан застосування бензендріна, згідно з яким людина, що приймає цей препарат, не відчуває провини за свої злочини.

   Встановлено, що амфетаміни пригнічують апетит, збільшують частоту серцевих скорочень, підвищують кров'яний тиск і у великих дозах викликають почуття ейфорії. Вживання амфетамінів початково викликає відчуття фізичного задоволення, людина почувається у формі. Внутрішньовенна ін'єкція амфетаміну у великій дозі відразу ж викликає спалах гострої насолоди, що можна порівняти із сильним оргазмом. Потім наступає стан інтелектуальної збуджуваності, у людини з'являється непереборне бажання говорити, творити, а також — ілюзорне почуття переваги над оточуючими.

   Тривале вживання амфетамінів часто призводить до психологічних проявів параноїдального типу: людина може почуватися зацькованою, і навіть незначні дії з боку іншої особи можуть сприйматися як погроза.

   Наркотичні препарати

   До наркотичних препаратів відносяться:

-  найнебезпечніші: героїн, морфій, опіум і інші наркотики; амфетаміни типу метедріна та метамфетаміна що вводяться як ін'єкція;

-  менш небезпечні наркотики: кодеїн; стимулятори амфетамінового типу: бензедрин і барбітурати;

-  найменш небезпечні: канабіс; препарати амфетамінового типу пониженої активності.

    Синтезовані препарати, наприклад екстезі, зазвичай є модифікаціями молекули амфетаміна, змінюваної, щоб обійти закон, а також для отримання додаткових ефектів, і можуть бути в багато разів сильнішими і небезпечними. Крэк, форма кокаїну, був створений виробниками наркотиків на початку 1980-х.Наркотичні речовини і їх шкідливість

   Які ж фактори впливають на початок вживання наркотиків серед молоді?

   Перш за все – мода, прагнення вписатися в те оточення, в ту компанію, яка важлива для молодої людини, цікава і де вживання наркотиків – норма. Можливо, молодь приваблює поширене помилкове судження, що вживання наркотиків - ознака сучасного способу життя.

   Психологи вважають, що вживання наркотиків – одна із сходинок втечі від реального життя. Наступна – самогубство. Серед інших причин можна назвати такі:

-  погані стосунки в родині, з близькими і друзями;

-  антисоціальна поведінка та гіперактивність;

-  дружба з однолітками, які вживають наркотики;

-  нелюбов до школи, неуспішне навчання;

-  економічні та соціальні труднощі ;

    До яких наслідків приводять наркотики?

    Вже через 2-3 роки вживання наркотиків приведе до повного виснаження організму. Людина худне, її шкіра набуває жовтуватого відтінку, з’являється крихкість нігтів, починає випадати волосся, повна і необоротна імпотенція. Вона втрачає здатність навіть до найменших фізичних і психічних навантажень. Настає передчасне старіння з ознаками слабоумства.

   Повністю втрачають попередні почуття і інтереси, єдиною турботою стає добування наркотику будь-якою ціною. Настає остаточна моральна та інтелектуальна деградація – повний розпад особистості.

   Чи можна вилікувати наркоманів?

    Так, але вилікувати дорослого наркомана легше, адже підліток несформований психологічно. Але це не означає, що допомогти підліткові неможливо. Причина, через яку вилікувати підлітка складніше, та ж сама, що й при алкоголізмі, - у дітей деградація протікає в 4 рази швидше, ніж у дорослих. Скажімо, людина яка вперше спробувала наркотики після 20років, до 30 років стане невиправним наркоманом, але збережеться при цьому як особистість, а дитина, яка почала колотися в 13років до 23 як особистість повністю деградує.

   Майже у всіх містах України при звичайних поліклініках є наркологічні відділення, де надають медичну та психологічну допомогу анонімно і безкоштовно, що, безумовно, приваблює пацієнтів, які вирішили припинити вживати наркотики.

   Давайте замислимось! Ви дізналися про шкідливість, якої зазнають організм, психіка від вживання наркотику. І подумайте про те, що чекає вас в майбутньому якщо ви будете курити, пити спиртне і вживати наркотичні речовини.

   У важки хвилини згадайте слова Джека Лондона: „Хмільне завжди простягає руку, коли нас спіткала невдача, коли ми підупадаємо в силі, коли й стомлені, і вказує надзвичайно легкий вихід з такого становища. Але обіцянки ці фальшиві: під впливом хмільного ми втрачаємо справжнє уявлення про цінність речей”.

   Якщо ви все зважили, то зробіть ще одне зусилля і вирішіть ніколи не торкатися чарки, сигарети й наркотиків.

   Пам’ятайте: здоров’я, справжня радість життя і щастя не сумісні з тютюном, наркотиками і спиртними напоями.

   Людина, що всерйоз захопилася наркотиками, поступово потрапляє до злочинного середовища. Світ наркоманів та злочину жорстокий, і людське життя тут нічого не варте. Відомо, що для здобуття грошей на наркотики наркоманам доводиться красти, грабувати людей, продавати та займатися проституцією.

   Наркотики та злочинність ідуть у парі. Звичайно, все в житті починається з дрібних крадіжок у магазинах чи кишенькового злодійства, а закінчується більш серйозними злодійствами – пограбуваннями, розбоєм та насильством.

   У всіх країнах торгівля наркотиками контролюється владою. І майже скрізь, виробництво, зберігання і розповсюдження та вживання знаходиться поза законом.

   У наркоманів виникає велика проблема матеріальної залежності від тих, хто забезпечує „білою смертю”. Уникнути її практично не можливо.

   Ніколи не підтримуйте стосунків із торговцями наркотиками. Законом суворо переслідуються навіть ті, хто виконує їхні дрібні доручення в якості плати. А в результаті – ув’язнення!

   Люди часто не усвідомлюють загрози, пов’язаної із вживанням наркотиків, не думають про наслідки поганої звички. Ті, хто став на дорогу, що веде від експериментів до узалеження, зазнають значних змін. Вони відстронюються від родичів і друзів, перестають цікавитися життям, спортом, ізолюються від оточення, стають агресивними і некомунікабельними, часто втрачають фізичну форму.

   Тим, хто починає приймати наркотики, слід пам’ятати, що відмовитися від цієї звички буде не легко. У наркомана виникає психічна та фізіологічна залежність, він мріє тільки про те, як здобути нову дозу. Потяг до наркотиків не зникає за одну мить.

   Спочатку людина страждає від нестерпного болю, в організмі відчувається „ломка”, все тіло зводить судомами. Багато людей не витримують цього стану і знову починають вживати наркотики. Але з кожною новою дозою зупинитися стає дедалі складніше.