Головна » Поліпшення умов ведення бізнесу: практичні кроки Уряду та місцевої влади

Поліпшення умов ведення бізнесу: практичні кроки Уряду та місцевої влади

(за матеріалами виступу Президента України В.Януковича на засіданні Комітету з економічних реформ 2 квітня 2013 року) 

За словами Глави держави, нині залишається дуже актуальним питання збереження темпів зростання економіки, яке напряму залежить від надходження інвестицій в Україну. «Нам потрібно активніше запроваджувати реформи для покращення бізнес-клімату», - сказав Віктор Янукович на початку засідання. Він звернув особливу увагу на важливість продовження дерегуляції.

Учасники засідання заслухали доповідь Кабінету Міністрів про роботу, проведену в напрямку покращення інвестиційного клімату, зокрема, про виконання доручення Глави держави щодо входження України до сотні кращих країн у рейтингу Світового банку за легкістю ведення бізнесу, реформування системи надання адміністративних послуг, подальшого спрощення системи державного нагляду за діяльністю господарюючих суб’єктів.

Також обговорювались питання активізації роботи регіонів з імплементації реформ, спрямованих на поліпшення бізнес-клімату на місцевому рівні та на залучення інвестицій.

 

Глава держави наголошує на неприпустимості необґрунтованих позапланових перевірок підприємств

Президент України Віктор Янукович наголошує на неприпустимості продовження практики необґрунтованих позапланових перевірок підприємств, крім випадків, коли є рішення суду. За його словами, контролюючі органи, які здійснюють нагляд і регулювання діяльності підприємств, повинні зробити все, щоб господарська, підприємницька діяльність була звільнена від зайвих перевірок. «Тиск на підприємницьке середовище повинен бути знятий за рахунок припинення дублювання функцій контролюючих органів», - наголосив Віктор Янукович.

Він зазначив, що поки не буде змінено законодавство в цьому питанні, Україна не зможе створити належних умов для ведення бізнесу. «Ніяких позапланових перевірок не повинно бути, крім випадків, коли є рішення суду», - наголосив Президент. Він також додав, що права контролюючих органів припиняти роботу підприємств повинні бути скорочені до мінімуму.

Як приклад дублювання контролюючих функцій Глава держави навів Державну сільськогосподарську інспекцією, яка, за словами Віктора Януковича, проводить перевірки у сферах техногенної, пожежної та екологічної безпеки й радіаційного контролю.

Міністерство доходів і зборів повинно давати поштовх розвитку підприємницької ініціативи - Віктор Янукович

Міністерство доходів і зборів повинно давати поштовх розвитку підприємницької ініціативи та створювати такі правила, за яких сплата податків і зборів буде максимально комфортною. «Нове міністерство повинно бути тим двигуном реформ, який дасть поштовх розвитку підприємницької ініціативи й економіки в цілому», - сказав Глава держави. Він наголосив, що необхідно створити такі правила для підприємців, за яких виконання обов’язків зі сплати податків і зборів буде максимально комфортним. «Ви повинні бути партнерами бізнесу і не контролювати, а надавати послуги. До такої роботи ми повинні прагнути», - зазначив Віктор Янукович.

Він нагадав, що у 2013 році ставка податку на прибуток підприємств знизилася до 19%, що відповідає найнижчому рівню серед країн Організації економічного співробітництва та розвитку. З 2013 року бізнес зможе сплачувати податок на прибуток підприємств щорічно, а не щоквартально, підкреслив Президент.

Водночас він звернув увагу на те, що бізнес в Україні несе значні витрати часу на підготовку, подання звітності та сплату податків. «Такі витрати, за даними Світового банку, складають для України 491 годину на рік, тоді як по країнах Європи та Центральної Азії цей показник у середньому становить 260 годин на рік», - зазначив Віктор Янукович.

Окремо Президент наголосив, що для підприємницької спільноти ключовим питанням залишається прогнозованість змін податкового середовища. «Нові ініціативи не повинні ламати систему та створювати черговий стрес для платників, а лише у разі необхідності її покращувати. Вони мають бути виваженими, глибоко продуманими, з чітко прорахованими результатами, а також враховувати думку бізнесу», - підсумував Глава держави.

 

Глава держави: Потрібно сформувати перелік адмінпослуг, які гарантовано надаватимуться у відповідних центрах

Кабінету Міністрів необхідно якнайшвидше затвердити перелік послуг, які надаватимуться в центрах адміністративних послуг. «Необхідно завершити роботу щодо формування зазначеного переліку, оскільки без нього ефективне функціонування центрів адмінпослуг неможливе», – сказав Глава держави.

Він доручив Уряду якнайшвидше опрацювати це питання, прийняти відповідний проект постанови, а в разі необхідності - і зміни до законодавства. «Ми повинні цей крок зробити якомога швидше», - зазначив Президент.

Віктор Янукович нагадав, що вже ухвалено базовий Закон про надання адміністративних послуг і розгортається мережа регіональних центрів адмінпослуг, яка нині нараховує більше 110 центрів.

Президент наголошує на неприпустимості втручання центральних органів влади в діяльність місцевої влади

Президент України Віктор Янукович наголошує на неприпустимості втручання територіальних центральних органів влади в діяльність місцевої влади та бізнесу. «До мене надходять непоодинокі звернення, що територіальні органи центральних органів влади, як кажуть, перегинають палку і тим самим втручаються в діяльність не тільки бізнесу, а й місцевих органів державної влади. Це неприпустимо», - сказав Віктор Янукович.

За словами Президента, голови державних адміністрацій повідомляють йому про міністерства, які не хочуть якісно співпрацювати та «перетягують» на себе повноваження місцевих влад. «Усю бюрократію потрібно викорінювати. Не може такого бути, щоб той чи інший чиновник у Києві знав краще, що треба робити в регіоні, ніж голова тієї чи іншої адміністрації», - наголосив Глава держави.

Якщо випадки такого втручання траплятимуться й надалі, Президент пообіцяв вживати дуже жорстких заходів.

 

Віктор Янукович: Позиція України в рейтингу легкості ведення бізнесу не відповідає потенціалу нашої держави

Позиція України у світовому рейтингу легкості ведення бізнесу не відповідає потенціалу нашої країни та очікуванням бізнес-середовища. «Ми піднялися у світовому рейтингу на 15 позицій за останні два роки, і це місце непогане і результат, але він не відповідає нашому інвестиційному потенціалу й очікуванню бізнес-середовища», - сказав Віктор Янукович.

Він наголосив, що з 18 пунктів плану заходів щодо підвищення показників України в рейтингу легкості ведення бізнесу, які були заплановані на перший квартал цього року, не реалізовано й половини.

«Я добре розумію, що Верховна Рада в цьому році практично не працювала, але в нас є ціла низка законів, які нам треба імплементувати, і сьогодні в цьому залі зібралися всі, від кого це залежить: перш за все - це наші керівники Уряду, голови адміністрацій», - зазначив Президент.

 

Вступне слово Прем'єр-міністра України Миколи Азарова на засіданні Уряду 3 квітня 2013 року (за результатами засідання Комітету з економічних реформ)

Президент акцентував на тому, що втрати світової економіки від кризи виявляються набагато більш значними, ніж передбачали навіть консервативні прогнози. Світовий банк і міжнародні рейтингові агентства щойно погрішили прогноз розвитку економіки Єврозони у 2013 році до -0,5%. Це негативний сигнал і для України. Адже третина нашого товарообігу припадає на європейські країни.

Тому постало завдання вжити заходів, які компенсують негативний розвиток ситуації.

Глава держави переконаний, що ми підійшли до моменту, коли необхідно рішуче поміняти саму філософію розвитку економіки і підходи до взаємодії з бізнесом.

Рушійна сила економічних реформ – це ділова ініціатива тих, хто працює в реальній економіці. Тому всі рішення влади, всі нормативні акти мають бути спрямовані на підтримку такої ініціативи.

З перших днів роботи нашої команди ми надавали особливої уваги створенню сприятливого інвестиційного й бізнес-клімату.

З огляду на виконання Державної програми активізації розвитку економіки України на 2013-2014 роки, продовження дерегуляції та покращення інвестиційного клімату набуває виняткового значення.

Саме поглиблення дерегуляції є каталізатором активізації економіки. І це не теоретичні міркування.

Я б сказав, левова частка програми ґрунтується на приватній ініціативі, на інвестиціях приватного капіталу. А капітал іде лише туди, де почувається комфортно. У захищені гавані.

А їх насправді залишається небагато. Сьогодні ми бачимо, як переглядаються, а іноді й відкидаються фундаментальні цінності ринкової економіки.

Під безпрецедентним тиском Кіпр був змушений піти на конфіскацію приватних заощаджень та коштів приватних компаній у банках. І це не єдиний приклад для країн ЄС. Подібні заходи вживали у Греції, Ірландії, Іспанії, ін.. Багато аналітиків вважають, що це «розвідка боєм» для продовження таких же дій в інших країнах, які кредитори вважають проблемними. Держави «забувають» про принципи і правила вільної торгівлі та запроваджують обмежувальні й протекціоністські заходи, щоб утримати на плаву власну економіку.

Це викликає великі питання до тих теоретиків, які проповідують сліпе наслідування моделей так званих «успішних економік».

Окремі європейські країни отримують астрономічні кредити, допомоги, але не здатні відновити свою економіку. Вони ідуть навіть на зниження досягнутого рівня життя. Безробіття в окремих країнах Єврозони сягнуло 25% працездатного населення і 50% серед молоді.

Такі реалії сьогоднішньої світової економіки. А Україна, безумовно, інтегрована в них. В умовах зниження попиту на традиційних для вітчизняних товарів зовнішніх ринках, загострення конкуренції за доступ до інвестиційних ресурсів, нам треба давати відповідь на все нові й нові виклики.

Саме такі відповіді закладені в Програму активізації економіки на 2013-2014 роки.

На першому плані порядку денного нашої економічної політики стоїть залучення інвестиційних ресурсів в розвиток перспективних, пріоритетних галузей промисловості.

На жаль, протягом останнього десятиріччя частка реального сектору в цілому та промисловості зокрема, у структурі прямих іноземних інвестицій суттєво скоротилися, натомість розширилась частка фінансового сектору.

На початок 2012 р. промисловість отримала 31% прямих іноземних інвестицій проти 54% у 2002 р. Натомість втричі збільшилась частка інвестицій у фінансову діяльність та операції з нерухомим майном: відповідно до 33% та 11% проти 8% та 4%.

А що у наших умовах означає збільшення інвестицій у фінансовий сектор? Зростання споживчого кредитування. А куди спрямується підживлений кредитами попит? Вітчизняна промисловість ще не випустила товари, а гроші, як кажуть, уже на руках. Отже, більша частина кредитів спрямовувалась на придбання іноземних товарів (насамперед автомобілів, побутової техніки тощо) й зміцнювала тим самим позиції закордонних виробників на внутрішньому ринку України, паралельно пригнічуючи власне виробництво.

Чому ж інвестиції не прямували у промисловість? Тому що організувати виробництво – тривала і складна справа. Промисловим інвестиціям потрібне особливе сприяння і стабільність, безумовний правовий захист. У тому числі від адміністративного тиску і корупції.

Ось чому на перший план ми поставили створення умов і стимулів для більшої економічної свободи виробників.

Йдеться про необхідність модернізації виробництва, збільшення частки продукції з високою доданою вартістю, зниження енерго- та ресурсоємності виробництва, впровадження інновацій.

Акумулювання інвестиційних ресурсів на цих напрямках дозволить подолати структурні диспропорції  в економіці України.

Дерегуляція є ключем до втілення у життя програми активізації економіки. За останні роки Україна в плані дерегуляції зробила більше, ніж за попередні десятиліття: ми спростили порядок започаткування і закриття бізнесу, на порядки зменшили кількість дозвільних документів, ввелиризикоорієнтовану систему державного контролю.

До речі, а чи запрацювала вона так, як ми задумували? Безумовно, кількість перевірок скоротилася, але бізнес і досі вважає їх суттєвою перешкодою.

Вчора Президент особливо наголошував на неприпустимості дублювання контрольних функцій чи, з дозволу сказати, «винахідливості» у призначенні надуманих позапланових перевірок без рішення суду. І вимагав рішуче припинити таку практику.

Так ось, я вимагаю, щоб такі «винахідники» перевірок були моментально і принципово покарані. Кожна перевірка без законних підстав – це надзвичайна ситуація. Тільки так це треба сприймати.

Взагалі кожна перевірка повинна призначатися виключно на рішення першого керівника контролюючого органу. І саме він буде персонально відповідати за її обґрунтованість і наслідки.

У першу чергу це стосується Міністерства доходів і зборів. Це міністерство повинно бути не генератором перевірок і дріб’язкової «опіки» бізнесу, а генератором взаємної довіри та економічних стимулів для добросовісної роботи бізнесу.

Загалом нам багато ще потрібно зробити, особливо в частині імплементації законодавчих змін. Це не менш складний етап, ніж створення законів та їх прийняття у Верховній Раді.

Учора Президент України наголосив, що ми виконали лише половину визначених заходів із дерегуляції. Також прийняті рішення часто не виконуються, або викривлюються на практиці в окремих регіонах. Тому регіональному аспекту регіональної політики, навчанню і підвищенню кваліфікації в процесі реформування треба приділити особливу увагу.

Яскравий приклад – революційне спрощення дозвільних процедур у будівництві, яке формально не залишило практично ніяких перепон для забудовників. А що відбувається насправді? Результати моніторингу Мінрегіону свідчать, що є міста, в яких досі не скасовані рішення місцевих органів влади, що не відповідають нормам Закону України «Про регулювання  містобудівної діяльності». Не затверджені генеральні плани і зонування забудови. Тобто, нормативна база гарна, а виділених ділянок у багатьох регіонах як не було, так і немає.

При цьому хочу акцентувати вашу увагу на тому, що у нас склалась абсолютно неприйнятна «черезполосиця» у цьому питанні. Тобто, коли в одних регіонах з дозволами густо, в інших - пусто. Треба навести тут лад. Адже за результатами 2012 року було видано 109 тисяч дозволів на будівництво – у 2,7 раза більше ніж до початку реформи.

Прийшов час системно розглянути це питання на засіданні Уряду і зробити висновки щодо причин і осіб, які гальмують активізацію будівництва.

Доручаю Віце-прем’єр-міністру Вілкулу Олександру Юрійовичу з відповідними міністерствами найближчим часом глибоко проаналізувати ситуацію і підготувати доповідь щодо активізації містобудівельної діяльності на спеціальне розширене засідання Кабінету Міністрів.

Також ми повинні швидко і точно усунути недоліки у процесі реформування системи надання адміністративних послуг.

Причина гальмування уже виявлена - це або невміння керівників працювати, або відверте небажання впроваджувати реформу.

Лише 110 центрів надання адміністративних послуг на всю Україну не можуть влаштувати ні людей, ні владу. Адже у більшості областей працюють лише декілька центрів, а в кількох областях ще жодного не відкрито.

Сьогодні Уряд повинен прийняти ряд рішень, які спрямовані на удосконалення надання адміністративних послуг. Зокрема, законопроект, щодо посилення відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за порушення законодавства у сфері надання адміністративних послуг.

Ми чітко визначимо перелік адміністративних правопорушень у зазначеній сфері та відповідальність за них.

Крім того, передбачено внесення змін до Кодексу законів про працю щодо можливості звільняти посадових осіб у разі повторного протягом року порушення законодавства у сфері надання адміністративних послуг.

Це жорсткі, але цілком виправдані в інтересах громадян норми.

Підкреслюю, що на цьому вдосконалення системи адміністративних послуг не завершується. Я вимагаю продовжити вдосконалювати сервіси державних органів для громадян. І в першу чергу – орієнтуючись на практику, на оперативне виправлення виявлених недоліків. Найактивнішу позицію у цій справі мають зайняти Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Державна служба з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва. Я вимагаю від них: жодних «поблажок» чиновникам, які чіпляються за адміністративні важелі, жодних компромісів щодо забезпечення законної свободи економічної діяльності.

Минулого тижня відбувся офіційний візит української урядової делегації до Угорської Республіки. Відбулись дуже позитивні та перспективні переговори з Президентом Угорської Республіки, Прем’єр-міністром Угорщини і головою Парламенту.

Знаково, що позитив був підсилений тим, що саме в день візиту через українсько-угорський кордон пішов перший газ з Європейського спотового ринку в Україну. Це без перебільшення надзвичайно важлива подія. Справжній прорив у напрямку енергетичної незалежності України.

Також ми з моїм угорським колегою, прем’єром Віктором Орбаном домовились про розробку ще кількох додаткових напрямків транспортування вуглеводнів.

Існуючі можливості дозволяють імпортувати принаймні 2 мільярди кубометрів на рік, але за розрахунками експертів ці потужності можна збільшити в п'ять разів - до 10 млрд. кубометрів.

Ми високо цінуємо принципове і дружнє рішення Угорщини, яке дозволило почати імпорт газу з європейського ринку в Україну.

Також ми обговорили перспективи збільшення експорту електроенергії до Угорщини, розвиток транзитного потенціалу, модернізацію переходів через кордон і збільшення їх кількості, прикордонне співробітництво (зокрема, у надзвичайних ситуаціях), розвиток туризму тощо.

Наше двостороннє співробітництво зростає. Ми переконалися, що Україна дійсно є важливим економічним партнером для Угорщини. Як, власне, і для інших країн Євросоюзу. Нам є що запропонувати на рівних.

Це один з важливих висновків після візиту. Багато з того, чим сильні європейські виробники, вже існує в Україні. У нас є не теоретичний потенціал, а практичні конкурентні переваги.

Наприклад, ми відвідали найкращий в Угорщині молочнотоварний комплекс. Сучасне обладнання, автоматизований догляд за худобою, стабільні надої. Словом, європейська зразкова технологія.

Але що я з гордістю відзначив: такі самі тваринницькі комплекси за останні два роки були збудовані в Україні. Так, буквально днями в селі Вільна Тарасівка на Київщині в господарстві «Терезине», яке я відвідував минулого року, була відкрита нова черга молочнотоварного комплексу. Тут доїння корів відбувається за допомогою повністю роботизованої доїльної установки.

Іще ми відвідали фармацевтичне виробництво компанії зі світовим ім’ям - «Гедеон Ріхтер». Це дійсно вищий світовий клас виробництва. І величезні інвестиції у розробку ліків, у вдосконалення технологій. Також приємно було відзначити, що підприємства аналогічного класу уже працюють в Україні. Таке ж обладнання, таке ж виробництво - за рівнем технологій і якості ліків – я бачив, наприклад, на фармацевтичній компанії «Дарниця». Передові наукові розробки у нас також є.

Або ще. Нам показали новітню, найсучаснішу технологію біологічного очищення стічних вод. Надзвичайно ефективне та екологічне рішення для населених пунктів та мікрорайонів на 10-20 тисяч мешканців.

Так ось, і таку технологію ми вже експлуатуємо в Україні. Споруди біологічного очищення стоків я відкривав минулого року в Криму. Працюють вони також у Луганській та Донецькій областях.

Отже, про європейський рівень виробництва ми не мріємо. Ми його маємо в окремих галузях і регіонах. Головне, - щоб передові технології стали не окремими прикладами, а основою економіки України. Саме на це націлена програма активізації економічного розвитку.

Під час екстремальної негоди в Києві, у перші ж години, за ініціативою небайдужих громадян, в соціальних мережах були створені громадські координаційні центри та антикризові сервіси. Добровольці згуртувалися в мобільні команди, які надавали допомогу на паралізованих снігом вулицях міста і автотрасах.

Тобто, завдяки інформаційним технологіям, для громадян були миттєво створені можливості обмінюватися інформацією про критичні ситуації, просити або пропонувати свою допомогу.

Фактично разом з державною вертикаллю самоорганізувалася громадська горизонталь антикризових дій. І досить ефективна. Активісти організували розчищення від снігу кількох соціально важливих об’єктів. Зокрема, власними силами звільнили від снігу територію Інституту нейрохірургії, «Охматдиту», станцій швидкої допомоги. Цілодобово працював громадський call-center. Члени автомобільного клубу Offroad Master допомогали автомобілістам, які застрягли у снігових заметах. В цілому у різноманітних діях із подолання наслідків снігопаду взяли участь тисячі добровольців.

І хоча масштаби цієї роботи не можна порівняти з обсягами, які виконали державні та комунальні служби, неможливо переоцінити значення ініціативи людей.

У понеділок я зустрівся з представниками цієї спільноти, які насправді продемонстрували нове для України явище: мобілізацію і самоорганізацію в кризовій ситуації за допомогою соціальнихінтернет-мереж.

Особисто переконався, наскільки актуальний такий спосіб антикризового реагування. На мою сторінку у Фейсбуку за два дні надійшло більше 350 конкретних звернень, прохань, пропозицій – і на всі я, разом з помічниками, намагався дати практичну відповідь, а державні і комунальні служби на моє доручення організовували роботи у конкретних випадках.

Перш за все я подякував цим молодим (переважно) людям за ініціативну допомогу киянам. Мені дуже імпонують небайдужі люди. І до того ж з організаторськими здібностями. До речі, саме такі особистості потрібні на всіх реформаторських напрямках в державі. Тому я переконаний, що ми будемо співпрацювати з енергійними громадськими активістами, і домовився з ними про це.

Так, уже сьогодні в Державній службі з надзвичайних ситуацій розгорнуто постійно функціонуючий на час загрози повені прес-центр. Він працює також у соціальних мережах, і до роботи прес-центру залучені активісти, з якими я зустрічався.

Ми робимо висновки з тієї надзвичайної ситуації, яка склалася в країні минулого тижня.

Головний з них, сформульований, власне, моїми співрозмовниками - це те, що справжнє активне громадянське суспільство в Україні є. Воно сильне, дієздатне і конструктивне. На відміну від окремих опозиційних політичних сил, які претендують на лідерство. Які вони лідери, якщо у важкий час займалися демагогією, продемонстрували нездатність згуртувати людей на конструктивні дії.

А громадянське суспільство здатне жорстко критикувати владу, але натомість здатне й практично підставити плече у важкій ситуації.

Нам потрібно ще активніше і результативніше знаходити механізми взаємодії влади і громадянського суспільства.

Другий висновок: державна вертикаль повинна оновити технології, регламенти дій в кризових ситуаціях, технічно переозброїти відповідні служби. Виявляється, є ситуації, коли ресурсів держави недостатньо. Мої співрозмовники говорили про деградацію певних систем в державі. Як не гірко, але з цим треба погодитись.

А як інакше, коли десятиріччями ці системи експлуатувалися без необхідних капітальних вкладень? У Києві, наприклад, коли ми почали будувати розв’язки, розширювати автомагістралі? Коли? Можна за три роки оновити всі системи?

Тому третій висновок: в своїх діях ми повинні консолідуватися з добре поінформованими і підготовленими до певних ситуацій, громадянами.

У зв’язку з цим доручаю Віце-прем’єр-міністру Вілкулу проаналізувати питання модернізації системи цивільної оборони і захисту населення та представити в Уряд доповідь із цього питання. Це масштабне стратегічне питання, яке Уряд виділить в окремий напрямок діяльності, прийме необхідні рішення.

Я доручив главі Державної служби з надзвичайних ситуацій Болотських розробити сучасні регламенти дій за чітко визначених рівнів загрози, визначити прийняті у всіх розвинених державах порядки мобілізації сил і засобів будь-якої форми власності, прописати компетенції і відповідальність посадових осіб органів влади, організацій і підприємств, порядок інформування та взаємодії з громадянами тощо. І наголошую, що до цієї роботи треба залучити як міжнародних експертів, так і громадських активістів.

Але, зрозуміло, що зараз найперше – організовано пройти повінь. Ми обговорили й це.

До Києва передислоковано біля 80 потужних насосних станцій з 7 регіонів України, де весняний розлив вод не носить загрозливого характеру. Станції розміщено в місцях найбільшої загрози підтоплення.

Сьогодні Міжвідомчий оперативний штаб здійснює постійний моніторинг ситуації, що склалася в регіонах. Український гідрометеорологічний центр у цілодобовому режимі надає прогнози можливого розвитку ситуації. Організовано обмін інформацією та схеми взаємодії із відповідними організаціями сусідніх країн у рамках транскордонного співробітництва.

Найбільш важка ситуація очікується на території Волинської, Житомирської, Рівненської областей. Уже зараз в деяких районах рівень води сягнув небезпечної позначки.

Складна гідрологічна ситуація очікується на територіях Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Вінницької, Київської та Чернігівської областей. При цьому у Львівській області - в басейні Західного Бугу - не виключено формування найбільшого за всю історію гідрологічних спостережень рівня води весняної повені.

Сили і засоби Держслужби з надзвичайних ситуацій ще від часу снігопадів знаходяться у повній готовності, сконцентровані на загрозливих напрямках.

Ще раз наголошую, що оперативні штаби повинні приймати рішення на випередження. Також наголошую на персональній відповідальності глав місцевих адміністрацій за повну готовність відповідних служб в регіонах, за своєчасне інформування людей і швидке прийняття необхідних рішень.

І наостанок з питань порядку денного хочу виділити ще одне. Уряд крок за кроком продовжує виконувати соціальні ініціативи Президента України щодо захисту дітей. Особливість сьогоднішнього підходу до цієї теми в тому, що ми намагаємося дійти до таких реалій життя, які довгий час були поза увагою влади.

Так, на жаль, в житті трапляються випадки, коли через стан здоров’я батьки не здатні самі доглядати за дитиною. Досі такі сім’ї залишалися практично один на один з проблемами, які просто не в змозі розв’язати самостійно, а нормативна база цю ситуацію не врегульовувала.

Сьогодні Уряд має встановити порядок призначення в такій ситуації дитині статусу такої, що позбавлена батьківського піклування. А значить, дитина отримає відповідний соціальний захист. 

Також Уряд розгляне ряд інших соціальних питань.