Головна » Скарлатина у дітей : причини для паніки немає

Скарлатина у дітей : причини для паніки немає

   Скарлатина в дитини – це гостра інфекція, що уражає переважно ротоглотку та характеризується сильною інтоксикацією і специфічним висипом. Збудником цього захворювання є стрептокок групи А, який може поширюватись між дітьми контактним та повітряно-крапельним шляхом. Перебіг скарлатини супроводжується скарлатинозною ангіною, загальною інтоксикацією, регіонарним лімфаденітом, лихоманкою, дрібноточковим висипом, який згодом переходить у лущення шкіри. Діагностика скарлатини у дітей проводиться при наявності типових клінічних симптомів.

   Приблизно 15-20% від загальної кількості дітей та дорослих належать до безсимптомних носіїв скарлатини, хоча в окремих випадках діти можуть бути переносниками інфекції протягом кількох місяців або й років.

   Стрептокок поширюється між дітьми аерозольним способом(дитина виділяє збудників захворювання під час чхання, кашлю, розмови), що включає повітряно-крапельний та контактний шлях зараження.

   Зараження скарлатиною дітей найбільш ймовірне при близькому спілкуванні дітей та дорослих. Природна сприйнятливість дітей до скарлатини є дуже високою.

   Спостерігається певна сезонна залежність – випадки захворювання дітей скарлатиною частішають в осінній та зимовий період. Відмічається і зв’язок з такими стрептококовими респіраторними інфекціями, як пневмонія та ангіна.

   Інкубаційний період скарлатини у дітей триває від однієї доби до десяти днів. Захворювання має гострий початок, при якому спостерігається різке збільшення температури, проявляються ознаками підвищення інтоксикації (слабкість, головний біль, тахікардія, ломота в м’язах). Сильна лихоманка у перші дні часто супроводжується в дитини ейфорією, високою рухливістю, або протилежними проявами: млявістю, апатією, сонливістю. При значній інтоксикації іноді виникає блювота. В останні роки лікарі часто відмічають у дітей перебіг скарлатини при помірній гіпертермії, тобто температура підвищується не критично.

   Під час ковтання у дітей спостерігається болючість в горлі. При огляді зіва відзначається виражена гіперемія мигдаликів, яка є більш інтенсивною, ніж при перебігу ангіни у дітей. Також спостерігається гіперемія задньої стінки глотки, дужок язика та м’якого піднебіння. Язик спочатку покривається сірувато-білим нальотом, а потім (приблизно на 5-ту добу) стає насичено-малиновим.

   Специфічна дрібноточкова висипка на шкірі у дітей з’являється у перший або другий день захворювання. На фоні загальної гіперемії шкіра обличчя та верхньої половини тулуба дітей (з переходом на згини та поверхні рук, внутрішні поверхні стегон та боки) покривається темними цятками, яких є більше на шкірних складках та на згинах ліктів, у паху.

   В окремих випадках спостерігається об’єднання точкового висипу в велику еритему. При локалізації такої висипки на обличчі вона зазвичай з’являється на лобі, щоках або скронях. На ділянці носо-губного трикутника висипка відсутня, однак тут відмічається збліднення шкіри. При натисканні пальцями на висипку вона тимчасово зникає. Також іноді буває пізня висипка, що утворюється на 3-4 день перебігу скарлатини у дітей, або ж вона взагалі відсутня.

   Зазвичай на 3-5 добу після початку перебігу скарлатини у дітей починається покращення загального стану. При цьому симптоми поступово зникають, висип поступово блідне і повністю зникає під кінець першого або на початку другого тижня. Після висипки залишаються дрібні лущення шкіри. Інтенсивність висипки та швидкість зникнення залежать в основному від важкості перебігу скарлатини, а інтенсивність лущення, відповідно, залежить від інтенсивності і тривалості висипки.

   Найчастіше ускладненнями скарлатини у дітей є такі гнійно-запальні захворювання, як отит та лімфаденіт. Також бувають більш пізні ускладнення у вигляді  артритів, міокардитів та нефритів.

   Лікування скарлатини в дитини найчастіше проводиться в домашніх умовах, а стаціонарному лікуванню підлягають лише діти з важкими формами захворювання та ускладненнями. Під час лікування скарлатини дитині призначається постільний режим протягом 7-10 днів, щадна дієта (рідка їжа) на період виразності ангінних симптомів, а також збалансоване вітамінне харчування, яке обов’язково повинно входити до раціону. Для  лікування скарлатини у дітей використовують курс антиботикотерапії.

   При своєчасному наданні допомоги захворювання протікає сприятливо, і лише в окремих випадках можуть бути прояви токсичної або септичної скарлатини з важким перебігом. Повторно скарлатиною інфікуються не більше 2-3% дітей.

   Робота у вогнищі хвороби:

   Хворого на скарлатину ізолюють удома або госпіталізують, якщо є показання (важка та ускладнена форми хвороби, неможливість забезпечити догляд за хворим або ізолювати його вдома тощо). Реконвалесценти( ті що виздоровіли), які відвідують дитячі дошкільні заклади та перші два класи школи, допускаються в ці заклади, коли мине 22 дні від початку хвороби. Карантин для контактних дітей дошкільного віку та учнів перших двох класів встановлюється на 7 днів.3. За вогнищем встановлюють медичний нагляд (огляд шкірного покриву, стан зіву та ротоглотки, термометрія). Важливо виявити стерті та атипові форми хвороби. Діти, які були відсутні у садочку чи школі та не контактували з хворим, карантину не підлягають.

 

 

   Управління охорони здоров’я міської ради

   (тел. 724653)