1. Головна
  2. Документи
  3. Рішення міської ради
Чинний
Рішення міської ради від 24.04.2013 №40/25 м. Луцьк

Про Заяву Луцької міської ради щодо намірів Сейму Республіки Польща ухвалити антиукраїнську резолюцію

Заслухавши Заяву депутатських фракцій Луцької міської ради ВО «Свобода», ВО «Батьківщина» та ПП «Фронт змін» щодо намірів Сейму Республіки Польща ухвалити антиукраїнську резолюцію, відповідно до статті 21 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», міська рада

 

ВИРІШИЛА:

 

Підтримати Заяву Луцької міської ради щодо намірів Сейму Республіки Польща ухвалити антиукраїнську резолюцію (додається).

 

 

 

 

Міський голова                                                                            Микола Романюк

 

                                                                                                                                                                       Додаток

                                                                                                                                                                       до рішення міської ради

                                                                                                                                                                       _____________________  № _______

 

 

                                       Заява Луцької міської ради                                     

щодо намірів Сейму Республіки Польща

ухвалити антиукраїнську резолюцію

 

Луцька міська рада висловлює глибоке обурення та категорично засуджує наміри Сейму Республіки Польща ухвалити шовіністичну за змістом та антиукраїнську за суттю постанову про визнання ОУН–УПА «злочинними організаціями, які вчинили геноцид польського населення «східних кресів» 1939-1947 років».

Депутати Сейму Республіки Польща повинні усвідомити, що подібні проекти ухвал грають виключно на руку Кремлю. Маємо розуміти: загострення україно-польських стосунків вигідне тільки геополітичним інтересам Російської Федерації.

Така ухвала фактично перекреслює добросусідські, рівноправні міжнародні відносини України та Польщі. З боку польської сторони на українців знову чиниться шалений тиск із метою покласти всю відповідальність за події 1942-1943 років на Волині на українську сторону.

Волинь пам’ятає про трагічні події 1943 року не тільки з наукових трактатів та публікацій у пресі. Ще живі учасники тих подій, які дивом врятувалися від неминучої загибелі. І чи не в кожній волинській родині живе пам’ять про «діяння» загонів Армії Крайової, які боролися проти права українців на власну державу.

Формулювання, які вживає польська сторона в проекті ухвали, є цілковито неприйнятними та суперечать історичній правді. Від них віє ознаками польського колоніалізму, шовінізму та ксенофобії, втручанням у внутрішні справи суверенної держави та прагненням нав'язати чужих героїв чи заборонити іншій нації вшановувати своїх. Крім того, у проекті ухвали Сейму містяться ознаки територіальних претензій до України.

Вважаємо своїм обов'язком нагадати депутатам вищого законодавчого органу Республіки Польща про те, що з середини XIV століття Польська влада здійснювала послідовну загарбницьку позицію щодо українського народу. Польща неодноразово брала участь у розподілі українських територій, підписувала договори, які позбавляли українців права на власну державність, здійснювала колонізаційну політику, вдавалася до різноманітних форм соціального і національного гноблення, утисків української мови, школи та церкви. Крім того, була причетна до депортацій і репресій українців, етнічних чисток на землях їхнього компактного проживання. Рішення про це ухвалювалися на найвищому державному рівні, і ця політика тривала понад шість століть – з середини XIV до середини ХХ століття.

Останні події у Польщі свідчать, що депутати Сейму та польська влада взяли курс на замовчування злочинів, здійснених Армією Крайовою та іншими польськими збройними формуваннями, а також відмовилися засудити належно операцію «Вісла». Позиція польської сторони у питанні оцінки українсько-польської війни 1943 року не сприяє встановленню рівноправних стосунків між двома народами та суперечить історичній правді. Напевно, депутати Сейму забули, що Волинь – українська територія. І зовсім не українці прийшли на польські етнічні землі з метою їхньої анексії. Також обурення викликає той факт, що споконвічні етнічні українські землі у проекті ухвали пропонується назвати «східними кресами» та «малопольщею», що дуже нагадує рецидиви польського імперіалізму. Таке враження, що хтось навмисно готується спровокувати нове протистояння та посіяти ворожість у стосунках.

Українцям також не доведеться вибачитися перед Польщею за Богдана Хмельницького, Івана Гонту, перед Росією – за Виговського і Мазепу, перед татарами – за Івана Сірка, перед Німеччиною – за вояків УПА, зрештою – за всіх тих, хто не давали можливості зайдам-окупантам спокійно грабувати і знищувати українське населення та поневолювати український народ.

Дії польської сторони суперечать принципу добросусідства між двома народами. Прагнення польської сторони оголосити борців за незалежність України «злочинцями» завдасть непоправної шкоди міждержавним відносинам та зруйнує взаємопорозуміння між націями, досягнуте в попередні роки.

Не Україна має просити вибачення за дії УПА, що стала на захист українського населення та перекреслила загарбницькі наміри поляків стосовно українських земель в роки Другої світової війни, а Польща – за дії своїх загонів, які боролись на українських етнічних землях проти права нашої нації на свободу та незалежність за «Жеч Посполіту від можа до можа».

Тому Луцька міська рада вимагає:

– від МЗС України – на офіційному рівні висловити ноту протесту намірам вищого законодавчого органу Республіки Польща, які суперечать принципу рівноправності та добросусідства між двома народами.

– від Верховної Ради України – звернутися до Польського Сейму із закликом  відмовитися спекулювати на складній і трагічній темі українсько-польської війни та припинити втручатись у внутрішні справи України.

 

 

 

Секретар міської ради                                                                      Г. Пустовіт