Про звернення до Верховної Ради України щодо внесення змін до проекту Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
З метою захисту прав малого та середнього бізнесу, недопущення виходу «в тінь» частини підприємців, а також зменшення бюджетних надходжень, міська рада
ВИРІШИЛА:
1. Звернутися до Верховної Ради України з проханням розглянути і прийняти пропозиції щодо внесення змін до проекту Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (додаються).
2. Направити дане звернення до Верховної Ради України.
3. Оприлюднити дане рішення у газеті «Луцький замок» та на офіційному веб-сайті Луцької міської ради.
4. Контроль за виконання рішення покласти на секретаря міської ради Юлію Вусенко.
Міський голова Микола Романюк
Додаток
до рішення міської ради
Пропозиції до проекту Закону України
«Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
До ст.15 проекту Закону
- В запропонованому проекті не визначено вартості ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), хоча із статті 15 запропонованого проекту така ліцензія повинна видаватись суб’єктам господарської діяльності (в старій редакції Закону вартість такої ліцензії становила 780,00 грн.)
- В запропонованому проекті плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами справляється щорічно (в старій редакції плата за ліцензії справлялася щоквартально рівними частинами та зараховувалася до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством). Норма, яка діє на сьогоднішній день забезпечує ритмічне надходження коштів до місцевих бюджетів щоквартально, дозволяє суб’єктам господарської діяльності, які здійснюють сезонну торгівлю пивом( алкогольними напоями) у весняно-літній період отримувати ліцензію та вносити плату лише за квартал своєї роботи (2000,00 тис грн.). В запропонованому проекті таким суб’єктам господарської діяльності необхідно сплачувати за ліцензію за 1 рік 8000,00 тис. грн., однак, враховуючи економічну ситуацію в нашій державі не всі суб’єкти господарської діяльності в змозі внести одразу 8000,00 тис. грн. за ліцензію, що в свою чергу призведе до скорочення діяльності у сфері торгівлі малого та середнього бізнесу та розвитку реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, без ліцензійної торгівлі. А це все не наповнення місцевих бюджетів як від плати за ліцензії та і 5% податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. В запропонованому проекті не визначено до якого бюджету зараховується плата за ліцензії на роздрібну торгівлю.
- В запропонованому проекті визначено, що заява на отримання ліцензії надсилається до органу ліцензування поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або у вигляді електронного документа. Однак, доцільно доповнити вказану норму, що заява на одержання ліцензії може подаватися суб’єктом господарської діяльності особисто або через представника до Центрів обслуговування платників податків, оскільки не всі суб’єкти господарської діяльності мають доступ до мережі Інтернет та при здачі документів особисто або через представника є можливість виправити помилки в заяві, що унеможливить прийняття органом ліцензування про відмову у видачі ліцензії.
- В запропонованому проекті визначено, що у разі прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії орган ліцензування надсилає суб’єкту господарювання копію витягу з Єдиного реєстру ліцензій. Однак, суб’єкти господарювання мають право отримати не витяг з Єдиного реєстру ліцензій, який не є документом суворого зразка, а документ державного зразка на спеціальному бланку за який ними внесено чималу плату. Отримання ліцензії на бланку державного зразка стимулює підприємців до порядку та вчасної сплати за ліцензію. Відповідно у ст.1 цього Закону визначити, що
- "ліцензія – документ державного зразка, що видається органом ліцензування на право провадження суб’єктом господарювання виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до цього Закону";
- В запропонованому проекті не визначено переліку документів, які є необхідними для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
- В запропонованому законопроекті видалено норму призупинення дії ліцензії. Однак, вважаємо, що ця норма є доцільною, оскільки, призупинення дії ліцензії стимулювало суб’єкта господарювання вносити плату за ліцензію
- В запропонованому законопроекті видалено норму видачі дубліката ліцензії. Вважаємо, що ця норма є доцільною, оскільки, суб’єкт господарювання у разі втрати ліцензії, міг отримати дублікат такої ліцензії за 780,00 грн., а не подавати усі документи та здійснювати оплату у розмірі 8000,00 тис. грн. за нову ліцензію.
До ст.16 проекту Закону
В запропонованому законопроекті не визначено спосіб контролю органу ліцензування за сплатою суб’єктом за ліцензію.
Відповідно, пропонуємо залишити чинною стару редакцію закону, а саме «для здійснення контролю суб’єкт господарювання подає органу ліцензування копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату».
До ст.17 проекту Закону
- Провести диференціацію штрафів за порушення вимог цього закону залежно від адміністративно –територіальній одиниці в якій розташовано місце торгівлі. Оскільки для суб’єктів господарювання що розташовані у невеликих населених пунктах, такі штрафи можуть дорівнювати річному прибутку, а в великих містах – одноденному заробітку.
- Залишити в старій редакції (чинною) ч.4 ст. 17 Закону, а саме рішення про застосування фінансових санкцій приймаються органами державної фіскальної служби та /або органом, який видав ліцензію, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України. Оскільки, контроль за реалізацію норм цього закону здійснюють не лише органи ліцензування а й інші органи виконавчої влади, тому є не доцільними запропоновані зміни щодо прийняття рішення про застосування фінансових санкцій за порушення норм цього Закону лише органом ліцензування в порядку, передбаченому Податковим кодексом України. Крім того, плата за ліцензію не є податком у розумінні норм Податкового кодексу України, тобто не є обов’язковим платежем, а справляння плати за ліцензію регулюється спеціальним Законом України №481/95-ВР, тому порядок застосування фінансових санкцій та порядок їх стягнення повинен визначатися саме спеціальним Законом (№481).
Секретар міської ради Юлія Вусенко