До уваги суб'єктів декларування!

ПОСІБНИК ЩОДО ДЕКЛАРУВАННЯ СТАНОМ НА 10.01.2024

Які оновлення з’явилися у Роз’ясненнях 2022 року?

29 грудня 2021 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) підготувало оновлену редакцію роз’яснень до кампанії декларування 2022 року, що охоплює понад 200 найпоширеніших питань.

З роз’ясненнями можна ознайомитися в Базі знань НАЗК за посиланням.

У роз’ясненнях з’явилися відповіді на нові питання, що найчастіше надходять до НАЗК від декларантів. Зокрема, як дізнатися назву вашої територіальної громади для заповнення адресних блоків, як декларувати майно, яке ви взяли в лізинг, чи потрібно декларувати аліменти та інші.

1 грудня 2021 року запрацювала нова форма декларації. У роз’ясненнях ви можете знайти як заповнювати змінені чи нові блоки, що з’явилися у формі. Наприклад, НАЗК розповідає, як правильно заповнити блок “Для ідентифікації за межами України”, де потрібно буде декларувати документи для посвідчення особи за кордоном. Для того, щоб ознайомитися з новими блоками та правилами їх заповнення, ви також можете скористатися Порядком заповнення декларації. 

 

Які оновлення з’явилися у Роз’ясненнях 2021 року?

3 лютого 2021 року НАЗК затвердило та опублікувало оновлені Роз’яснення щодо застосування антикорупційного законодавства (https://bit.ly/3b8bCeR).

У роз’ясненнях наявні оновлення, пов’язані із змінами законодавства (Закони України від 15.12.2020 № 1079-ІХ та від 04.12.2020 № 1074-ІХ). Також НАЗК максимально врахувало інтереси декларантів та додало відповіді на питання, які часто надходили до Агентства за минулий рік.

Для того, щоб полегшити процес декларування, для вас підготовлено повний перелік оновлень, які з’явилися в Роз’ясненнях, по розділах.

Розділ 1 «Тип декларації та звітний період»

Декларація «перед звільненням» не подається, якщо особа, яка звільнилася, але упродовж 20 робочих днів прийнята на роботу, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (пункт 7 Роз’яснень).

Особи, які переводяться з посади, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на посаду, яка не пов’язана з виконанням таких функцій (без звільнення), зобов’язані подати декларацію «перед звільненням» та «після звільнення» (пункт 8 Роз’яснення).

Зміни щодо суб’єктів декларування

Посадові особи відокремлених структурних підрозділів та дочірніх підприємств юридичної особи публічного права є суб’єктами декларування (пункт 19 Роз’яснення).

Роз’яснено умови, за яких не поширюються вимоги фінансового контролю на посадових осіб, які здійснюють свою основну діяльність у сфері: соціального обслуговування населення, освіти, культури, фізичної культури, спорту, науки та охорони здоров’я (пункти 23, 24, 25, 26, 27, 28 Роз’яснення).

Розділ 2.2. «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування»

Вказувати відомості про члена сім’ї, який у звітному періоді помер, не потрібно. Проте, відомості про всі об’єкти декларування, які належали померлому, якими користувався суб’єкт декларування або інші члени його сім’ї більше половини днів звітного періоду або на кінець звітного періоді, підлягають відображенню у відповідних розділах декларації (нерухомість, транспортні засоби тощо) (пункт 48 Роз’яснення).

Розділ 3. «Об’єкти нерухомості»

Об’єкт нерухомості, який є зареєстрованим місцем проживання, без закріплення конкретної кімнати, житлової площі, що має індивідуальні ознаки (гуртожиток, військова частина) можна не зазначати (п. 78 Роз’яснення).

Наведено умови, за яких відомості про земельні ділянки не декларуються (пункт 74, 77 Роз’яснення).

Розділ 4. «Об’єкти незавершеного будівництва»

Якщо декларант придбав квартиру у багатоквартирному будинку, будівництво якого ще не завершене, у разі набуття майнових прав на квартиру він має вказати її у декларації (пункт 88 Роз’яснення).

Зверніть увагу, що укладення попереднього договору без укладення основного договору, предметом якого є майнові права на майбутній об’єкт нерухомості, не потрібно зазначати у розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації. Така інформація вказується в інших розділах за таких умов: якщо разовий видаток суб’єкта декларування більше 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня звітного періоду (ПМ) – у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування»; якщо зобов’язання більше 50 ПМ – у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» (пункт 89 Роз’яснення).

Роз’яснено, як декларувати відомості про цінні папери, право на які набуто внаслідок укладення договору, предметом якого є об’єкт, що будується (пункт 90 Роз’яснення).

*У 2020 році 50 ПМ становили 105 тис. 100 грн.

Розділ 5. «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)»

У декларації не зазначаються відомості про цінне рухоме майно, зазначене у декларації попереднього звітного періоду (із зазначенням вартості), якщо у звітному періоді вартість такого цінного майна не перевищує поріг декларування у 100 ПМ, встановлений для звітного періоду, крім майна, стосовно вартості якого суб’єкт декларування обрав позначку «Не відомо» і не проводив у подальшому його грошову оцінку (пункт 94 Роз’яснення).

*У 2020 році 100 ПМ становили 210 тис. 200 грн. 

 Розділ 6. «Цінне рухоме майно – транспортні засоби»

Кошти, витрачені на ремонт автомобіля не включаються до його вартості (пункт 98 Роз’яснення).

Нерозмитнений транспортний засіб, який належить на праві власності третій особі, але яким суб’єкт декларування або члени його сім’ї користувалися у звітному періоді половину днів звітного періоду або на кінець звітного періоду необхідно зазначати в декларації (пункт 104 Роз’яснення).

Службові транспортні засоби не підлягають декларуванню (пункт 105 Роз’яснення).

Транспортний засіб, який належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї, що перебуває в їх володінні або користуванні (на кінець звітного періоду, або половину днів звітного періоду) підлягає декларуванню незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право (пункт 106 Роз’яснення).

Розділ 7. «Цінні папери»

Датою набуття права на пакет цінних паперів одного виду одного емітента, право на який набуто внаслідок укладення декількох правочинів, є дата останнього правочину.

Відомості про різні види цінних паперів одного емітента відображаються у декларації окремо.

Якщо у звітному періоді суб’єкт декларування здійснював операції з купівлі та продажу акцій, відомості про це слід зазначати у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування», лише якщо розмір разового видатку або вартість предмета одного правочину перевищили 50 ПМ (пункт 110 Роз’яснення).

Також у роз’ясненнях зазначено докладніше про те як декларувати акції, які були придбані у суб’єкта декларування за процедурою примусового викупу (пункт 111, 148 Роз’яснення).

Розділ 8 «Корпоративні права»

Члени кооперативу є носіями корпоративних прав. Якщо розмір внеску до кооперативу у грошовому вираженні та його % неможливо визначити – у відповідних полях декларації необхідно обрати позначку «Не застосовується».

При цьому член кооперативу не може передати іншій особі своє право брати участь в управлінні кооперативом та відповідно передати в управління іншій особі свої корпоративні права в ньому, а отже наявність таких прав не свідчитиме про порушення обмежень щодо володіння корпоративними правами (пункт 116 Роз’яснення).

Розділ 10. «Нематеріальні активи»

Вартість криптовалюти зазначається на дату набуття права, а не на кінець звітного періоду (пункт 122 Роз’яснення).

Розділ 11. «Доходи, у тому числі подарунки»

Роз’яснено, як зазначати подарунок або матеріальну допомогу, отримані суб’єктом декларування або членом його сім’ї від декількох осіб, якщо встановити частку кожного неможливо (пункт 138 Роз’яснення).

Розділ 12. «Грошові активи»

У розділі 12 «Грошові активи» декларації додатково необхідно відображати кошти, які отримані як доходи у звітному періоді, про що зазначено у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації звітного періоду за умови, якщо їх залишок на кінець звітного періоду перевищує 50 ПМ.

Не потрібно декларувати грошові активи, сукупна вартість яких не перевищує 50 ПМ, встановлених на 1 січня звітного року (пункт 141 Роз’яснення).

Надано чітке роз’яснення про те, що розуміється під активами у дорогоцінних (банківських) металах (пункт 142 Роз’яснення).

Кошти, які підлягають стягненню на користь суб’єкта декларування або члена його сім’ї на підставі рішення суду внаслідок завданої ним шкоди, чи з інших підстав, не пов’язаних із невиконанням умов договору, які не були виплачені у звітному періоді не є грошовими активами та декларуванню не підлягають (пункт 143 Роз’яснення).

Кошти, які не були сплачені суб’єкту декларування/члену його сім’ї у зв’язку із невиконанням умов укладеного договору або строк сплати яких не настав, не є їхнім грошовим активом, крім коштів, позичених третій особі, відомості про які зазначаються в розділі 12 «Грошові активи» декларації за умов перевищення 50 ПМ (пункт 144 Роз’яснення).

Кошти, позичені суб’єктом декларування/членом його сім’ї третім особам, розмір яких визначений рішенням суду, яке набуло законної сили, які не були виплачені (добровільно чи в порядку примусового виконання) у звітному періоді, підлягають відображенню у розділі 12 «Грошові активи» декларації як кошти, позичені третім особам (пункт 145 Роз’яснення). При цьому розмір позичених коштів вказується з урахуванням рішення суду.

Розділ 12.1.«Банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб’єкта декларування або членів його сім’ї»

Необхідно зазначати у декларації всі банківські рахунки, відкриті суб’єктом декларування або членом його сім’ї, у тому числі як суб’єктом підприємницької діяльності (пункт 154 Роз’яснення).

Розділ 14. «Видатки та правочини суб’єкта декларування»

Правочини, які не зумовлюють виникнення або припинення у суб’єкта декларування права власності, володіння чи користування на майно, нематеріальні та інші активи, у декларації не зазначаються. Наприклад, складення заповіту (оскільки право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, тобто після смерті заповідача або оголошення його померлим), правочини з відкладальною обставиною (щодо яких правові наслідки пов’язуються з настанням певної обставини) (пункт 158 Роз’яснення).

Якщо суб’єкт декларування сам знищив своє майно, вартість якого більше 50 ПМ, то у у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації необхідно вказати відомості про правочин на підставі якого припинилося право на майно. Проте, якщо знищення речі було внаслідок непереборної сили, надзвичайної ситуації, збройного конфлікту, то це не вважається правочином (пункти 158, 185 Роз’яснення).

Роз’яснено, що вважається видатком для цілей декларування (пункт 158 Роз’яснення).

Розділ 15. «Робота за сумісництвом суб’єкта декларування»

У розділі 15 «Робота за сумісництвом суб’єкта декларування» декларації необхідно відображати відомості про іншу роботу чи посаду, яку виконує (займає) суб’єкт декларування на підставі трудового договору (контракту), крім основної роботи, яка пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (пункт 163 Роз’яснення).

Обрання особи депутатом місцевої ради не є сумісництвом. Відомості про це, а також про місце його роботи (крім роботи за сумісництвом) не підлягають відображенню у цьому розділі (пункт 166 Роз’яснення).

У розділі 15 «Робота за сумісництвом суб’єкта декларування» декларації не підлягають відображенню відомості про представництво особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, інтересів держави в організаціях, входження таких осіб за своєю посадою до інших державних органів, крім випадків, коли входження таких осіб до інших державних органів здійснюється внаслідок укладення договору (контракту) (пункт 167 Роз’яснення).

Розділ 16. «Членство в організаціях та їх органах»

У розділі 16 «Членство суб’єкта декларування в організаціях та їх органах» декларації не потрібно вказувати відомості про входження (членство) суб’єкта декларування за своєю посадою до інших державних органів (пункт 172 Роз’яснення).

НОВІ ЗМІНИ!

Як отримати необхідні для заповнення декларації дані онлайн під час карантину?

8 січня 2021 року вступили у дію посиленні карантинні обмеження. Попри це суб’єктам декларування не варто переживати щодо отримання інформації, необхідної для заповнення декларації. Адже практично всі необхідні дані можна отримати з електронних реєстрів за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

Розповідаємо, яку саме інформацію можна знайти не виходячи з дому: 

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (https://bit.ly/2zeaaIQ) – містить інформацію, яку необхідно зазначити у розділах 3 «Об’єкти нерухомості» та 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації;

Офіційний електронний портал Держгеокадастру (https://e.land.gov.ua/) – містить відомості про власників та користувачів земельних ділянок, які потрібно зазначати у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» та 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації;

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань(https://bit.ly/35uO94s) – інформація до розділів 8 «Корпоративні права» та 9 «Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» декларації;

Електронний кабінет водія (https://bit.ly/2YyQsSw) – інформація знадобиться при заповненні розділу 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби»;

Електронний кабінет на сайті Державної податкової служби України  (https://cabinet.tax.gov.ua/) – містить відомості про доходи;

Портал електронних послуг Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua/) – містить інформацію про нараховану заробітну плату та пенсію;

Укрпатент (https://bit.ly/2xxa7Hk) – інформація щодо зареєстрованих патентів на винаходи, корисних моделей, промислових знаків, яка необхідна для заповнення розділу 10 «Нематеріальні активи».

Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України (https://cabinet.smida.gov.ua/) – інформація про номінальну вартість цінних паперів, яка необхідна для заповнення розділу 7 «Цінні папери». 

Зверніть увагу, що інформація, яка міститься у реєстрах, може бути неповною та періодично оновлюватися.

Нагадуємо, що кампанія декларування 2021 року триває до 31 березня. 

Отримати роз’яснення щодо заповнення декларації можливо: 

звернувшись до працівників відділу з питань запобігання та виявлення корупції управління персоналу Луцької міської ради за адресою: м. Луцьк, вул. Б.Хмельницького, 19, каб. 117, тел. 777-912;

за телефоном Контакт-центру НАЗК +38(044)200–06–94. Консультації надаються в робочі дні з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00;

у пошуку за ключовим словом у базі знань НАЗК за посиланням: https://wiki.nazk.gov.ua/.

Для отримання технічної допомоги щодо роботи з Реєстром зверніться за адресою support@nazk.gov.uaабо заповніть форму зворотнього зв’язку на  вебсайті НАЗК .

Про які обмеження щодо отримання подарунків треба пам’ятати

Якщо на вас поширюється дія Закону «Про запобігання корупції», приймаючи подарунок слід врахувати встановлені Законом обмеження. 

Так, керівникам установ забороняється приймати подарунки від своїх підлеглих, а депутатам, головам міст, сіл та селищ під час виконання своїх обов’язків – від виборців.

Родичі та близькі особи публічного службовця можуть дарувати йому подарунки будь-якої вартості. Однак, вартість подарунків від інших осіб не може перевищити 1 прожитковий мінімум (ПМ) – у 2021 році це 2270 грн. При цьому загальна сума подарунків посадовцю за рік не може перевищувати 2 ПМ – 4540 грн.

Як декларувати подарунки?

Подарунок, вартість якого перевищує 5 ПМ (11 350 грн (у 2021 році) та 10 510 грн (у 2020 році), підлягає відображенню у щорічній декларації. 

До того ж, якщо ваш подарунок коштує понад 100 ПМ (227 000 грн (у 2021 році) та 210 200 грн (у 2020 році), то цілком можливо, що його потрібно буде внести не у один розділ декларації. Наприклад, якщо 31 грудня 2020 року близька особа подарувала вам ювелірну прикрасу, вона вказується як у розділі 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)», так і в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації.

Вам подарували гроші в якості подарунка? Не забудьте їх задекларувати, якщо розмір таких подарунків від однієї особи (групи осіб) сукупно протягом року перевищив 5 ПМ. 

Як подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані?

З  30 грудня 2020 року набрали чинності зміни до Закону України «Про запобігання корупції», якими відновлено обов’язок окремих суб’єктів декларування подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Такі повідомлення необхідно подавати протягом 10 днів з моменту отримання суб’єктом декларування доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (113,5 тис. грн у 2021 році).

У модернізованому Реєстрі декларацій забезпечено можливість подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані в електронному вигляді. 

Для цього необхідно увійти в свій електронний кабінет у Реєстрі декларацій з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) та здійснити такі кроки:

обрати «Нове повідомлення про суттєві зміни в майновому стані»;

ознайомитися з правилами заповнення;

перейти до заповнення форми та внести всю необхідну інформацію;

натиснути на кнопку «Подати документ».

Інформацію, включену в повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, треба буде також відобразити в декларації за відповідний період.

Хто має подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані?

Суб’єкти декларування, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків. До таких суб’єктів декларування в Луцькій міській раді відносяться особи, посади яких частиною першою статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до першої-третьої категорій посад.

Інші суб’єкти декларування повідомлення про суттєві зміни у майновому стані не подають.

Якщо у вас виникають питання щодо подання повідомлень про суттєві зміни у майновому стані, ви можетеотримати консультацію наступним чином:

Зверніться до працівників відділу з питань запобігання та виявлення корупції управління персоналу Луцької міської ради за адресою: м. Луцьк, вул. Б.Хмельницького, 19, каб. 117, тел. 777-912;

Зателефонуйте до Контакт-центру НАЗК: +38(044)200–06–94. Консультації надаються в робочі дні з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00.

Ознайомтеся з роз’ясненнями НАЗК у базі знань. Працює зручний пошук за ключовим словом.

Для отримання технічної допомоги щодо роботи з Реєстром декларацій зверніться за адресою support@nazk.gov.ua або заповніть форму зворотнього зв’язку на вебсайті НАЗК, що включає найчастіші питання та відповіді технічної допомоги.

Завдяки модернізації Реєстру декларацій подати повідомлення про відкриття валютного рахунку в іноземному банку можна в електронному вигляді

У кінці грудня 2020 року Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечило модернізацію Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Реєстру декларацій). Завдяки цьому Реєстр декларацій став зручнішим у користуванні як для суб’єктів декларування, так і для інших громадян.

Серед головних оновлень – можливість подати повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента в електронному вигляді. Така можливість уже передбачена в особистому кабінеті в Реєстрі декларацій. Для подання повідомлення потрібно натиснути кнопку «Нове повідомлення про відкриття валютного рахунку». 

Зазначаємо, що за необхідності суб’єкти декларування можуть подати повідомлення про відкриття рахунку в установі банку-нерезидента ними або членами їхньої сім’ї й у паперовому вигляді.

Довідка. Інформування НАЗК про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента передбачено  ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції».

 

З 1 січня 2020 року змінились вимоги до е-декларування

1 січня 2020 року набули чинності зміни до статей 46 і 52 Закону України «Про запобігання корупції», внесені Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції», який набув чинності 18 жовтня 2019 року.

Закон вносить зміни щодо процесу декларування:
1) виключається обов’язок подання декларацій громадськими активістами – фізичними особами, які займаються антикорупційною діяльністю;
2) зменшено перелік випадків, у яких зобов’язані подавати декларації, для представників громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інших осіб, які входять до складу конкурсних комісій, громадських рад, рад громадського контролю тощо;
3) змінено норму щодо подання виправленої декларації. Встановлюється, що декларант протягом семи днів після подання декларації має право подати виправлену декларацію не більше трьох разів.
(Ці зміни вводяться в дію з 1 січня 2020 року)
Розширюється перелік відомостей, який декларант має подавати щодо себе і членів сім’ї (cт. 46).
Так, декларант зазначає відомості про:
прізвище, ім’я, по батькові:
число, місяць і рік народження;
реєстраційний номер облікової картки платника податків;
серію та номер паспорта громадянина України;
унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї;
зареєстроване місце їх проживання;
місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб’єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію;
місце роботи (проходження служби) або місце майбутньої роботи (проходження служби);
займану посаду, або посаду, на яку претендує;
категорію посади (якщо така є) суб’єкта декларування;
належність до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, а також належність до національних публічних діячів відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»;
відомості, пов’язані із юридичними особами, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї, — трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї;
нематеріальні активи, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, у тому числі об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті, криптовалюти.
У пункті 7 декларації слова «отримані (нараховані) доходи» замінено словами «отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї».
Внесено деякі уточнення до поняття «члени сім’ї». Так, до членів сім’ї додатково віднесено дітей зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття — незалежно від спільного проживання із суб’єктом.
Додається ще один блок відомостей, які зазначатимуться в декларації.
Так, підлягають декларуванню банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, в яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфу, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї.
Додається вимога щодо декларування фінансових зобов’язань членів сім’ї декларанта.
Скасовується норма щодо обов’язковості декларування фінансових зобов’язань, розмір яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року;
Додається норма про те, що дані про об’єкт декларування, який перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.
Вводиться норма про те, що під час заповнення декларацій та подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або дітьми, вважаються особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації.
Вносяться зміни щодо подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані (ст. 52), а саме:
– під суттєвими змінами у майновому стані суб’єкта декларування, крім отримання доходу, придбання майна, розумітиметься здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів;
– положення щодо подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані застосовуються до суб’єктів декларування, які є службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 цього Закону. 
 

УВАГА! НОВІ ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ”

18.10.2019 року набрали чинності зміни до Закону України “Про запобігання корупції” . 
Відповідно до вищезазначених змін розширене коло близьких осіб. Так, відтепер до близьких осіб суб’єкта декларування відносяться члени його сім’ї, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта.
Членами сім’ї суб’єкта декларування тепер обов’язково є особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом декларування, діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття незалежно від наявності сукупності таких ознак, як спільне проживання, пов’язаність спільним побутом та наявність взаємних прав та обов’язків, а також будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Окрім того, з 1 січня 2020 року набудуть чинності нові правила декларування (зміни до статті 46 Закону) та подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані (зміни до статті 52 Закону).
Із вказаними змінами можна ознайомитись на сайті Верховної Ради України https://zakon.rada.gov.ua.