1. Головна
  2. Про місто
  3. Статут Луцької міської територіальної громади

Історична довідка

Луцьк – одне із найдревніших міст України. Перша літописна згадка про Луцьк в Іпатіївському літописі датується 1085 роком, коли місто опинилося в центрі міжусобної боротьби нащадків Ярослава Мудрого. Проте археологічні дослідження дають підстави вважати, що поселення на місці сучасного Луцька виникло ще до ХІ століття.

В часи Київської Русі Луцьк стає столицею удільного князівства, що входило у склад Волинської, а згодом Волинсько-Галицької землі. Піднесення ролі Луцька як столиці Волинської землі тісно пов’язане з князюванням Любарта-Дмитрія в другій половині ХІV століття. Саме він шляхом будівництва цегляних укріплень на місці дерев’яних змінив зовнішній вигляд фортифікаційних споруд Луцька. Після смерті Любарта Луцьк продовжує залишатися резиденцією литовсько-руських князів: Вітовта та Свидригайла. В 1429 році в Луцьку відбувся З’їзд європейських монархів, на якому обговорювалася низка політичних та економічних питань Центрально-Східної Європи. Князь Вітовт планував вирішити на ініційованому ним зібранні питання османської загрози, гуситську проблему, та, принагідно, питання власної коронації в статусі короля. У XV столітті Луцьку було надане магдебурзьке право, внаслідок чого лучани одержали виборні органи самоуправління. На ринковому майдані зведено перший орган місцевого самоврядування – ратушу, в якій засідав магістрат. Він поділявся на лаву і раду. Раду очолював бурмистр. Члени магістрату обиралися серед луцьких міщан. Крім цього, в Луцьку запроваджувалося право щороку тричі проводити двотижневі ярмарки. Були встановлені власні торгові міри та ваги для товарів. Ринок із ратушею відігравали роль економічного та політичного осередку міського життя.

Починаючи з кінця ХVІ століття Луцький замок втрачає значення оборонної твердині, проте місто залишається світською та духовною столицею краю. З огляду на велику кількість сакральних споруд сучасники називали його «Римом Сходу». Після Люблінської унії 1569 року Волинь входить до складу Королівства Польського, а Луцьк стає столицею новоутвореного Волинського воєводства у складі Речі Посполитої. В місті виникає мережа католицьких монастирів, при яких діють і світські інституції, як наприклад шпиталі, притулки і школи. Найбільшого освітнього значення набув колегіум єзуїтів, заснований у перші роки XVII століття. Він давав учням якісну сучасну освіту, завдяки якій випускники могли зробити успішну кар’єру. На початку ХVІІ століття виникає Луцьке братство, яке отримало офіційне визнання короля з наданням привілею на будівництво церкви та притулку. У кінці XVII-XVIII століть Луцьк повільно занепадає. Його спустошують часті пожежі, повені та епідемії. Релігійне та культурне життя громади сповільнюється. Згоріла і не була відновлена ратуша, значно постраждав від пожежі Окольний замок, багато церков і міських будинків.

 У 1795 році, після третього поділу Речі Посполитої, Волинський край разом з Луцьком анексовано Російською імперією. Столицею новоутвореної Волинської губернії стає Житомир, а Луцьк лишається центром повіту.

ХІХ століття не призвело до пожвавлення економічного та суспільного життя міста. Лише з побудовою в дев’яностих роках ХІХ століття гілки Південно-Західної залізниці починається економічне піднесення Луцька. На той час (1895 рік) кількість жителів становила 15 125 осіб. Переважно це було єврейське населення. До розвитку міста спричинилися найпотужніші єврейські родини: Кронштейни, Динери, Глікліхи та інші. Вплив на економіку і культуру міста мали й чеські та німецькі переселенці. Так, Вацлав Земан та брати Свободи заснували підприємства, які працювали все ХХ століття (заснована Земаном броварня працює досі). Від німецьких лютеран залишилася кірха, один із важливих об’єктів старого міста.

Під час Першої світової війни у 1915 році в околицях Луцька стався переломний Луцький (Брусиловський) прорив. Після Лютневої революції 1917 року над Луцьком вперше замайорів синьо-жовтий прапор. У квітні 1917 року в місті постає перше українське соціально-політичне товариство «Українська Громада». За гетьманату в серпні 1918 року було утворено «Просвіту». 20 грудня 1918 року до Луцька входять загони отамана Симона Петлюри. 16 травня 1919 року Луцьк захоплюють польські війська, а згідно з Ризьким договором 1920 року західна Волинь потрапляє до складу ІІ Речі Посполитої. У 1921 році Луцьк стає столицею нового Волинського воєводства та починає активно відбудовуватись. Зводяться нові житлові райони та дуже багато приватних житлово-комерційних будинків, розвивається освітня інфраструктура, будують централізований водогін та каналізацію. Культурне життя міста вибухає: відкриваються нові театри та кінотеатри, музична школа, засновуються різні громадські організації, друкується багато часописів українською, польською, караїмською, німецькою та чеською мовами.

Восени 1939 року місто опиняється у складі СРСР, стає центром Волинської області, яку склала західна половина колишнього Волинського воєводства. У 1941 році місто було окуповане німецькими військами. Цьому передувала жахлива подія – 23 червня вояками НКВС на подвір’ї Луцької тюрми було без суду страчено близько 3 тисяч в’язнів. Трохи пізніше було знищене луцьке гетто і приблизно 17 тисяч євреїв міста.

У повоєнний період Луцьк поступово відбудовується. Особливо бурхливо місто розвивається в 1970-х роках. В 1973 році були затверджені нові межі міста. Тоді ж почалося будівництво потужних підприємств: підшипникового заводу, меланжевої фабрики та інших промислових об’єктів, що призвело до стрімкого росту кількості населення. Починається забудова значних житлових масивів: Завокзального та Гнідавського. Із здобуттям Україною незалежності місто Луцьк залишається адміністративним центром Волинської області та зберігає провідні позиції в політичному, економічному, культурному та релігійному житті регіону.

 Луцьку міську територіальну громаду утворено у 2019 році в результаті добровільного приєднання до територіальної громади міста Луцька чотирьох сіл, що раніше утворювали Прилуцьку територіальну громаду Ківерцівського району Волинської області. У 2020 році внаслідок адміністративно-територіальної реформи сформовано Луцьку міську територіальну громаду, яка сьогодні складається з 34 сіл, 1 селища та адміністративного центру – міста Луцька