Знайомтесь - Кавус! Meet Kavus!
Знайомтесь -Кавус!
Безсумнівно, кава у Луцьку найсмачніша! І кликуни її теж дуже полюбляють. Особливо один з них, з довгими вусами, якого завжди можна зустріти біля кав'ярні “Золотий Дукат”. За цю любов до кави і “вусатість” його так і називають — Кавус.
Кликун (або глашатай) – давня шанована професія у європейських містах доби Середньовіччя (XV-XVIІ ст.), яка полягала, перш за все, в інформуванні міщан про найважливіші події міста і країни. Кликуни повідомляли жителям міст найрізноманітнішу інформацію: оголошували королівські укази, розпорядження магістрату – міського уряду, сповіщали городян про збір податків, про вшанування уславлених полководців, прибуття в місто чужоземних послів, чергову роздачу хліба або грандіозну циркову виставу, виклик громадян до суду, винесення вироків, виконання страт тощо. Будь-яка важлива юридична справа підлягала «обволанню» кликуном у людних місцях. У Луцькому замку кликуни, окрім іншого, стояли на нічній варті та «кликали» – постійно перегукувалися, а в разі пожежі чи нападу ворогів били на сполох. Звідси й пішла місцева назва професії — кликун. Нині головний Луцький кликун сурмить з В'їзної вежі Луцького замку протягом туристичного сезону у будні о 12.00, у вихідні та святкові — о 12.00 та 18.00.
Фото Юлії Барбарук
Meet Kavus!
Certainly, coffee in Lutsk is the most delicious! And klykuns also love it very much. Especially one of them, with long mustache, which can always be found near the cafe “Golden Ducat”. For this love to coffee (in Ukrainian “kava”) and “mustache” (in Ukrainian “vusa”) it is called Kavus.
Klykun (or herald) is an ancient profession respected in the European cities of the Middle Ages (15th-17th centuries) which, first of all, consisted in informing the citizens about the most important events of the city and the country. Klykuns provided the inhabitants with a variety of information: announced royal decrees and orders of the magistrate (the city government), informed citizens about the collection of taxes, the honouring of famous commanders, the arrival of foreign ambassadors in the city, the next distribution of bread or a grand circus performance, the warnings to appear in court, the pronouncement of sentences and executions, etc. Any important legal case had to be “shouted” by the klykuns in crowded places. In Lutsk Castle klykuns, among other things, stood as a night guard, constantly “cried” to each other and alerted in case of fire or enemy attack. In that case appeared the local name of the profession – klykun (or “Crier”). Now the main Lutsk klykun trumpets from the Entrance tower of Lutsk castle during tourist season on weekdays at 12 o’clock and on weekends at 12 and 18 o’clock.
Foto by Yuliya Barbaruk