Почесний громадянин міста від 28 серпня 2020 року
Народився 1 червня 1966 року у місті Дніпропетровську. З трирічного віку проживав на Ковельщині разом із дідусем та бабусею. Талант до музики проявився ще у дитинстві. У чотирирічному віці він легко міг відтворити сучасні твори на гармоніці, яку подарував йому дідусь. Початкову освіту отримав в Ковелі. В 1973 році разом з мамою переїхав до Луцька.
З 1973 по 1981 рік навчався в Луцькій загальноосвітній школі №17 та з 1976 по 1981 рік відвідував дитячу музичну школу № 2 міста Луцька по класу віолончелі. У школі брав участь у всіх концертах, був солістом у хорі. В 14-річному віці почав писати перші свої пісні.
З 1981 по 1985 рік навчався в Ковельському медичному училищі за спеціальністю “Фельдшер”. Після закінчення училища був призваний на військову службу. У 1987 році В’ячеслав Хурсенко повернувся додому та почав працювати в музичній групі “Край”, яка з приходом до неї Лариси Канарської змінила назву на «Рандеву».
У 90-ті роки займався творчою кар’єрою, писав пісні. Невдовзі почав працювати у Волинській обласній філармонії. В 1989 році разом з групою “Рандеву” брав участь у Всеукраїнському фестивалі-конкурсі сучасної естрадної пісні “Пісенний вернісаж”, у 1991 році - у Всеукраїнському фестивалі “Оберіг” та фестивалі “Червона рута” у Запоріжжі, де отримав друге місце з власним твором “Тато, тато”.
Згодом В’ячеслав переїхав до Києва, де працював у творчому об’єднанні “Ангажемент” та випустив перший кліп “Соколята”. В цьому ж році провів перший і єдиний сольний концерт в Київському національному театрі імені Лесі Українки.
В 1996 році на фестивалі “Золотий шлягер” в місті Могильов виборов ІІ місце, у 1998 році отримав гран-прі Президента України на “Пісенному вернісажі”, а також в цьому ж році вийшов його російськомовний альбом “Я вернулся” та альбом “Соколята”.
На фестивалі “Шлягер року” перемагав з піснями: “Не виню” (1991р.), “В плену твоих красивых глаз” (2000 р.), “Крик белых журавлей” (2001 р.).
Після 2004 року припинив працювати на естраді як виконавець, оскільки захворів на цукровий діабет. Переїхав до Луцька і працював над створенням пісень. Готував четвертий альбом, аранжуванням якого займався Віктор Коваленко у Дніпропетровську. 13 нових пісень були практично готовими до випуску нового альбому.
В’ячеслав Хурсенко помер 8 вересня 2009 року у віці 43 роки внаслідок діабетичної коми. Вже після смерті у 2011 році був виданий останній незакінчений альбом “Это не сон”.
Пісні В.Хурсенка звучать у фільмах режисера Оксани Байрак “Жіноча інтуїція” та “За два кілометри до Нового року”.
Дискографія В’ячеслава Хурсенка: “Я вернусь” 1998 р.; “Соколята” 1998 р.; 2004 р.,; “Крик белых журавлей” 2004 р.; “Моя найперша” 2010 р.; “Это не сон” 2011 р.
За високопрофесійну виконавську майстерність, визначні досягнення на ниві музичного мистецтва, вагомий особистий внесок у відродження та розвиток національної культури, популяризацію української пісні присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (посмертно) (рішення Луцької міської ради від 28.08.2020 № 91/15).