Депутати міської ради звернулися до керівництва країни щодо процесу реформування ДАБІ
Сьогодні обранці громади під час позачергової 80-ї сесії Луцької міської ради підтримали проєкт рішення “Про звернення до Кабінету Міністрів України, Верховної Ради та Офісу Президента України щодо процесу реформування ДАБІ”.
Проект рішення підготовлений депутатом міської ради Ігорем Поліщуком, начальником управління містобудування та архітектури Веніаміном Тузом і начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Владиславом Троцем.
Ігор Поліщук зазначив, що зміни, які пропонує Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у реорганізації будівельної сфери, насторожують. За його словами, пропонується скасувати контроль за початком та ходом будівництва, а залишити його лише на етапі введення в експлуатацію. Він переконаний, що така європейська модель Україні не підходить. Ігор Поліщук зазначив, що у нас є несумлінні забудовники, які зводять будинки з порушеннями, а потім громадяни, які придбали там житло, звертаються до міської влади, аби допомогли виправити огріхи. На його переконання, це ненормально.
Також, за його словами, є питання щодо фасадів новобудов, які є часто неестетичними, застарілими та не вписуються у навколишню архітектуру.Є й питання щодо завантаженості доріг. Часто новобудови, які не здані ще в експлуатацію, а вже створюють проблеми у русі транспорту, утворюються корки.
Ігор Поліщук зауважив, що міська влада повинна мати вплив на хід будівництва, аби у новобудовах було достатньо паркомісць, зроблено нормальний благоустрій, нормально підключено інженерні мережі тощо.Також за його словами, на чергову сесію хочуть внести зміни рішення, де пропишуть усі вимоги до забудовників. Він наголосив, що проведуть зустріч із будівельниками й обговорять “правила гри” на ринку.
Звернення до Кабінету Міністрів України, Верховної ради та Офісу Президента України, щодо процесу реформування ДАБІ
Луцька міська рада занепокоєна у зв’язку із ситуацією, що виникла навколо реорганізації Державної архітектурно-будівельної інспекції України та створенням нових органів.
Згідно із інформацією із останньої наради прем’єр-міністра України із учасниками будівельного ринку, яка була присвячена питанням реформування Державної архітектурно-будівельної інспекції, прем’єр-міністр Денис Шмигаль запропонував врахувати європейський досвід. Даний досвід передбачає виключення можливості перевірки дозвільної документації на етапі отримання дозволу на виконання будівельних робіт та поставити контроль лише на етапі введення в експлуатацію. Також прем’єр-міністр запропонував впровадити систему страхування для замовників, інвесторів та підрядників.
Погоджуємось із запропонованою концепцією будівельного контролю, однак вважаємо за необхідне нагадати, що державний архітектурно-будівельний контроль перш за все повинен забезпечити доступність, міцність, стійкість та довговічність об’єктів будівництва, а не їх документальне оформлення.
Тому, для забезпечення виконання основних функцій контролю пропонуємо запровадити обов’язкове проходження контролю усіх будівельних об’єктів на основних стадіях будівництва: нульовий цикл, несучі конструкції, внутрішні інженерні мережі. Даний поетапний контроль забезпечить виконання замовниками виконання будівельних робіт відповідно до проектної документації та захистить від можливого виявлення відхилень на етапі прийняття в експлуатацію. Інформація про проходження поетапного контролю об’єкта будівництва інспектором державного архітектурно-будівельного контролю повинна бути у відкритому доступі і може відображатись на спеціальному стенді, біля паспорту будівництва. Впровадження даного контролю забезпечить якісний контроль, доступність, міцність, стійкість та довговічність об’єкта будівництва.
Також анонсовані новини не вбачають делегування органам місцевого самоврядування повноважень щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Процес децентралізації позитивно вплинув на розвиток економіки, будівництва, малого та середнього бізнесу. Забезпечив належний та якісний контроль за будівництвом. Тому просимо продовжити даний процес та надати повноваження органам місцевого самоврядування для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю для об’єктів всіх класів наслідків (СС1, СС2 та СС3) у порядку, який запропоновано вище.
Однак до запровадження нової системи контролю за будівництвом і далі повинен здійснюватись державний архітектурно-будівельний контроль, який також потребує удосконалення. Пропонуємо внести наступні зміни.
Наразі повноваження відділу державного архітектурно-будівельного контролю визначені статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.
Однак, відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів № 219 від 13.03.2020 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю» призупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 до створення та функціонування Державної інспекції з містобудування України.
Таким чином відповідно до чинних вимог законодавства відділ державного архітектурно-будівельного контролю органів місцевого самоврядування наразі немає можливості для виконання функцій покладених на нього державою та не вповноважений для проведення планових та позапланових перевірок. Дана ситуація негативно впливає на будівництво на місцевому рівні та ускладнює процес контролю за ним.
Враховуючи вищезазначене просимо внести зміни до постанови КМУ від 13.03.2020 №219 та надати органам місцевого самоврядування здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль, та посприяти прискоренню функціонування Державної інспекції з містобудування України та відновити дію постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об’єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до абзацу 1 пункту 9 постанови КМУ № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб’єкта містобудування або їх представників.
У зв’язку із ігноруванням суб’єктів містобудування на повідомлення органів державного архітектурно-будівельного контролю про проведення перевірок, або свідомим неотриманням даного повідомлення, відсутністю, неприбуттям та об’єкт будівництва для проведення перевірки відділ не в змозі проводити перевірки та виконувати покладені на нього державою функції.
Враховуючи вищезазначене просимо внести зміни в пункт 9 Постанови КМУ №553, для можливості проведення перевірки та складання відповідних документів про вчинення правопорушення за відсутності суб’єкта містобудування і доповнити пункт 9 новим абзацом у наступній редакції:
«У разі наявності факту надсилання повідомлення про проведення планової чи позапланової перевірки на адресу, що зазначена у наявному дозвільному документі, та відсутності суб’єкта містобудування на об’єкті будівництва, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції, документи оформленні за результатами такої перевірки надсилаються суб’єкту містобудування».
Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок.
Для можливості проведення позапланових перевірок та встановлення факту вчинення правопорушення, які можливо встановити документально просимо доповнити даний перелік новим абзацом у наступній редакції: «Службова записка працівника органу державного архітектурно-будівельного контролю із зазначенням правопорушення, яке можливо встановити документально через відповідні державні реєстри, із долученням доказів».
Для запобігання колізій та виникнення суперечностей у законодавстві пропонуємо внести вище запропоновані зміни у інші закони та нормативно-правові акти.
Також на сьогодні значно обмежений та ускладнений вплив органів місцевого самоврядування на формування містобудівної політики на місцевому рівні. Так процедура внесення змін в Генеральний план міста не відповідає вимогам сучасності. При швидких темпах змін нормативної бази та задля забезпечення динамічного розвитку на місцях необхідно розробити та запровадити механізм швидких змін Генпланів міст (зміни необхідні щорічні а не раз на 5 років). Як варіант можна розробити механізм внесення змін в генплан міста на підставі розроблення проектів детального планування територій з обов’язковим узгодження його з розробником Генплану міста.
Також є питання до врегулювання процедури зміни меж міст обласного значення. Територіальна реформа, що проходить сьогодні передбачає об’єднання громад (міських та сільських рад, які складаються з декількох населених пунктів), а існуюча містобудівна ситуація вимагає розширення міст за рахунок прилеглих окремих сіл (а іноді і частини села), що фактично вже злились з містом. Необхідно розглянути можливість розширення міст на підставі Генеральних планів за рішенням Кабінету Міністрів України. Свого часу Генеральний план завжди передбачав перспективну межу міста, яка досить часто співпадала з об’їзними дорогами довкола міста.
Враховуючи вищевикладене, з метою продовження руху в напрямку децентралізації та створення механізмів передачі повноважень та відповідальності від центру до органів місцевого самоврядування просимо врахувати вищезазначені пропозиції та пропонуємо запровадити на постійні основі консультації та обговорення змін в законодавство та нормативні акти з максимальним врахуванням позицій органів місцевого самоврядування.
Відділ інформаційної роботи міської ради
(777904, 777946, 724727, 720665)