Григорій Недопад: «Місто – великий організм, який повинен функціонувати ефективно»
Першим заступником міського голови Григорія Недопада призначили у квітні. До того він обіймав посаду голови Ківерцівської районної ради. Чому полишив попереднє місце роботи і перейшов працювати на благо громади Луцька, чи вдається виконувати усе намічене, що вдалося зробити, а що на етапі реалізації, які перспективи розвитку міста він бачить, Григорій Недопад розповів «Луцькому замку». 
– Григорію Вікторовичу, минуло майже два місяці з часу призначення вас першим заступником міського голови. Місто – велика господарка з цілою низкою проблем, від вирішення яких залежить, наскільки комфортно в нім мешканцям. Чи важко було вникнути в роботу? Які завдання ставили перед собою, обійнявши посаду віце-мера?
– Місто – це великий організм, який має жити і функціонувати. Наша команда робить усе, аби наше місто було гарним і комфортним, і не лише для його мешканців, а й гостей, які приїздять до Луцька. Щодо моїх посадових обов’язків, то вони суттєво відрізняються від того, чим займався, будучи головою Ківерцівської районної ради. Дуже допомагає управлінський досвід, який здобув, ще працюючи заступником керівника підприємства. Робота у Луцькій міській раді забирає більше часу, нервів, додає сивини, але переконаний, що усе буде добре. Ми працюємо на результат, маємо амбітні плани та чітке бачення щодо розвитку міста. Відтоді, як виконувач повноважень міського голови Ігор Поліщук сформував команду, у Луцьку почали втілювати чимало господарських ініціатив. Звичайно, не все вдається реалізовувати у короткі терміни, адже бюрократична машина передбачає отримання дозволів та проведення різних експертиз. А це дещо пригальмовує наші пориви, якими дійсно хочемо показати, що місто змінюється, і з часом лучани їх відчують.
– А чим ви керувалися, коли вирішили залишити Ківерцівську райраду і перейти працювати на громаду Луцька? Чи не вагалися, ухвалюючи це рішення?
– Неодноразово уже казав, що я – командний гравець. Коли в Луцьку почалися перепалки навколо міської ради і на посаду секретаря та виконувача повноважень міського голови обрали мого колегу по партії, укропівця Ігоря Поліщука, команда покликала йти допомагати. Я погодився. Також лишаюся депутатом Ківерцівської районної ради від УКРОПу.
– Обійнявши нову посаду, ви зазначали, що передусім працюватимете над залученням коштів та завершенням розпочатих інфраструктурних проектів. Над чим конкретно зараз працюєте?
– Зроблено експертизу проектів реконструкції багатьох доріг і дворів. На деяких об’єктах роботи нині тривають. Уже завершили практично всі роботи, розпочаті у 2016 році. Маємо плани щодо розвитку центрального парку імені Лесі Українки. Там заплановано багато робіт, зокрема на алейках, доріжках: встановлення нового обладнання, облаштування алеї ліхтарів. Ведуться переговори з бізнесом, аби долучити його представників до робіт з окультурення, щоб парк став не лише окрасою міста і місцем відпочинку, а й культурною пам’яткою для майбутніх поколінь. Будемо раді, якщо лучани самі прагнутимуть змінювати місто і долучатися до ініціатив щодо його розвитку.
Також зараз працюємо над залученням дешевих кредитів для облаштування зовнішнього освітлення Луцька. Ведемо переговори з німецькими партнерами. Кредит надає державний «Укргазбанк». Нам пропонують ставку менш ніж десять відсотків річних. Це найдешевша в українських банках позика.
– Ремонт доріг та прибудинкових територій – одне з питань, що цікавлять лучан найперше. Які вулиці й двори заплановано оновити до кінця 2017 року? Чи вдасться виконати все намічене?
– До кінця року плануємо відремонтувати понад 25 доріг. Ще багато буде зроблено через проведення поточного ремонту. Зауважу, що ремонт прибудинкової території не завжди передбачає укладення асфальту біля будинку чи облаштування тротуару. А деколи це й ремонт пішохідної зони, і проїжджої частини. На це будемо першочергово звертати увагу, щоб проблемні території не ставали аварійними. Сьогодні із 25 запланованих об’єктів проектно-кошторисна документація багатьох – на експертному оцінюванні, позаяк із 10 червня набули чинності нові правила щодо процедури проведення експертиз. Це гальмує процес виконання робіт. Тож будемо звертатися до міністерства, аби зробили нам крок назустріч, адже доки погодні умови сприятливі, хочеться, щоб ремонтні роботи не затягувались, а місто якнайшвидше ставало комфортним.
Щодо ремонту доріг, у місті чи не одна з найпроблемніших доріг – на вулиці Ківерцівській. Там провели обстеження 10 ділянок, і з’ясувалось, що дорога має дуже малу основу зі щебеню та піску. Капітальний ремонт вулиці Ківерцівської вартуватиме понад 30 мільйонів гривень. Для міста сьогодні це непідйомна сума, адже, крім того, ми маємо ще готуватися до опалювального сезону, планується ремонт мережі водопостачання, маємо виділяти значну частину коштів на відшкодування пільгових перевезень в електротранспорті. Тож ремонт цієї дороги плануватимемо не такий масштабний, як би цього хотілося, а робитимемо поточний (поверхневий). У майбутньому все ж плануємо її відремонтувати капітально.
Ще одна проблемна дорога – на вулиці Богдана Хмельницького. Фактично це обличчя міста. Дорога дуже стара, а під проїжджою частиною є комунікації, які прокладали ще за польських часів. Старі труби вже протікають, відтак вода підмиває основу дорожнього покриття, через що відбувається просідання. Виготовлення проектно-кошторисної документації на ремонт цієї вулиці на стадії завершення. Сподіваюсь, що за літо пройдемо її експертизу. Капітальний ремонт вулиці Богдана Хмельницького вартуватиме близько 20 мільйонів гривень. Там буде повністю замінено комунікації, і хотілося б, звичайно, зберегти бруківку, щоб не втратити автентичність вулиці.
– Багато городян нарікають на те, що вартість проїзду у маршрутках зросла, а якість послуг не поліпшилась. Як контролюєте роботу перевізників? Чи можуть городяни сподіватися, що якість транспортного обслуговування у Луцьку поліпшиться?
– Постійно зустрічаємося з перевізниками. Начальник управління транспорту та зв’язку Анатолій Миронюк працює за дуже напруженим графіком. Ми виїжджаємо на маршрути, контролюємо, чи всі машини виходять у рейси, чи дотримуються вони графіків. Після нещодавньої аварії за участю маршрутки на Гнідавській ми зустрічалися з новим керівником АТП-1071. Перевізник запевнив, що працюватимуть не лише над поліпшенням зовнішнього і внутрішнього стану маршруток, а й спеціально готуватимуть водіїв, щоби спілкування з пасажирами було на належному рівні. Щодо скарг на недоброякісне обслуговування маршрутних таксі, хочу вкотре нагадати, що у нас є служба «15-80», куди закликаю людей у випадках будь-яких порушень телефонувати. А також варто фіксувати номери маршруток, час, коли трапилось порушення, і ми вживатимемо заходів: будемо робити приписи і навіть розривати договори з перевізниками, якщо вони не будуть високоякісно надавати свої послуги.
– Як ситуація зараз на підприємстві електротранспорту? Працівники висловлюють багато невдоволень через невчасну виплату заробітної плати. Який вихід із ситуації бачить міська влада, адже це соціальний транспорт, і він має працювати?
– Дійсно, на роботу цього підприємства є багато нарікань. Підприємство сидить на субвенційній голці від міської ради, і це викликає багато запитань. Минулого року для ЛПЕ було виділено майже 37 мільйонів гривень, однак це не врятувало ситуації. Згодний, що це соціальний транспорт і йому треба приділяти багато уваги, однак не розумію, чому в таких містах, як Рівне, Тернопіль, аналогічне підприємство мінімально прибуткове, а в нас настільки збиткове. Отже, потрібно змінювати підходи до роботи, більше підприємству заробляти самому, поступово зменшуючи дотації міськради. Це дасть змогу зменшити навантаження на міський бюджет. Потрібно закуповувати нові тролейбуси, оптимізовувати маршрути, і ще кабельна тролейбусна мережа не завжди в доброму стані. Ми готові над цим працювати. Питання треба розглядати в комплексі, вирішувати проблеми поетапно. Як колишній бізнес-менеджер, досі не розумію, чому не можна було організувати процес обігу коштів хоча б на місяць-два, щоб без затримок виплачувати заробітну плату, купувати запчастини і поетапно доводити підприємство до того, щоб у визначений термін віддавати всі борги.
– Чи допомагає вам набутий у бізнесі досвід працювати ефективніше в управлінській сфері?
– У дуже великому бізнесі я не був, але все ж маю певний досвід роботи у бізнесових структурах. Там дещо простіше.
– У попередні роки в місті активно впроваджували енергоефективні заходи. Чи будете продовжувати розпочаті проекти попередньої влади? Чи напрацьовуєте нові проекти?
– Зараз підприємство «Луцьктепло» починає працювати над утіленням спільного проекту з Європейським банком реконструкції та розвитку. Залучаємо грантові кошти на встановлення індивідуальних теплових лічильників, на модернізацію мережі котельні на вул. Карбишева, проводитиметься ціла низка робіт.
Також працюємо з об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) за двома програмами відшкодування відсотків. Ігор Поліщук на минулу сесію виніс проект рішення про виділення додаткових коштів, аби ці програми були повністю профінансовані. Депутати рішення підтримали, і нині усі ОСББ, які хотіли отримати кошти і подали належні документи, забезпечені потрібними сумами. Маємо надію, що ці об’єднання зроблять не лише ремонт дахів будинків, а й внутрішні мережі та частину прибудинкових територій. Дуже потужно впроваджують теплоенергетичні заходи в будинках на проспекті Перемоги. Ці багатоповерхівки стануть окрасою міста і хорошим прикладом самоорганізації мешканців. Варто відзначити, що до нас запозичувати досвід створення ОСББ приїздять представники інших міст України: Харкова, Запоріжжя, Каховки, Миколаєва, Одеси. Звісно, нам також є чого повчитися у них, але вони позитивно оцінюють умови проживання у нашому місті і сприяння влади процесу термомодернізації. У нас ці програми працюють дещо по-іншому, як в інших містах. Можливо, це пов’язано з тим, що Луцьк розташований близько до Європи і ми маємо можливість більше спілкуватися з колегами з європейських міст, відтак бачити інший підхід до цього.
– Другий рік Луцьком поширюється неприємний запах, особливо у теплу пору. Яких заходів міська влада вживатиме, щоб усунути цю проблему, адже, судячи з ситуації, причина не лише у підприємстві з виробництва біоетанолу, як зазначали раніше? Адже навіть після припинення його роботи лучани продовжують скаржитись на нестерпний сморід.
– Через виготовлення біоетанолу на відстійники у селі Гірка Полонка потрапляли залишки дріжджів і частина меляси, що призводило до бродіння, а відтак неприємного запаху. Ми вжили заходів, аби туди не потрапляла будь-яка інша речовина. Працюємо зараз над проектно-кошторисною документацією для побудови каналізаційної мережі мікрорайону Вересневе, яка буде з’єднана з міською. Частково ці стоки вже забрали, а такі обсяги, що скидали на поля фільтрації цукрового заводу раніше, зараз туди не потрапляють. Неприємний запах шириться ще через те, що на території Гіркої Полонки каналізація «біжить» по каналах біля самої дороги до Луцька. На це звернула увагу і Луцька районна рада – на минулій сесії вона виділила мільйон гривень на побудову каналізаційної насосної станції. Сподіваємося, що комплекс таких робіт сприятиме тому, що ці запахи припиняться. Нещодавно було ліквідовано сміттєзвалища з тваринними рештками на вулиці Лідавській. Зустрівся з власником підприємства, яке вивозило їх туди, ми порозумілися, і рештки прибрали. Разом із муніципалами, патрульною поліцією, «Вартою порядку» контролюємо ситуацію, спілкуємось із небайдужими городянами, яких просимо повідомляти про подібні випадки. Принагідно хочу звернутися до всіх небайдужих людей, які бачать підозрілих осіб чи автомобілі, які можуть скинути будь-які відходи в каналізацію, повідомляти одразу про це поліцію, муніципалів або телефонувати на гарячу лінію «15-80», і ми оперативно реагуватимемо. Я теж лучанин, мені так само неприємні ці запахи, але тільки разом ми зможемо подолати це, коли будемо працювати єдиною командою, а не керуватись принципом «моя хата скраю».
– Яке ваше бачення налагодження роботи підприємства «Луцьктепло», яке опинилось у складній ситуації через те, що держава не відшкодовує субсидій?
– Заборгованість держави на відшкодування субсидій і пільг нині становить понад 120 мільйонів гривень. Однак проблема не лише у тім. Підприємство ще має майже 253 мільйони боргу держави перед містом, і через це страждають і ОСББ, і стратегічні комунальні підприємства. Маємо надію, що найближчим часом на сесію Верховної Ради буде внесено проект рішення про зміни до бюджету України, і хай не повністю, але більшу частину заборгованості буде погашено. Зараз літня пора, підприємство може проводити роботи із заміни трубопроводів, а через брак коштів робота стоїть. Ми змушені дотувати «Луцьктепло» з місцевого бюджету, але через це зменшується бюджет розвитку, який можна спрямувати на капітальний ремонт доріг. Зі свого боку ми намагаємося робити все для того, щоб вийти з цієї ситуації. Неодноразово зверталися з цим питанням і до віце-прем’єра, і до прем’єр-міністра, але, на жаль, поки що позивного результату нема. Для прикладу, у Запоріжжі з 800-тисячним населенням заборгованість майже така сама, як у нас – місті з 200-тисячним населенням.
– Якими пріоритетами керуватиметесь у роботі? Над чим в основному працюватимете надалі?
– Наша команда здебільшого працюватиме над поліпшенням ефективності роботи комунальних підприємств, над модернізацією систем водо- і теплопостачання. Будемо старатись, щоб максимально якісно надавали послуги житлово-комунальні підприємства. Зрештою, ми ж прагнемо йти в Європу, а, на мою думку, її потрібно будувати тут, на місці.
Спілкувалася Аліна ВІТИНСЬКА
"Луцький замок" (№ 23. 22 червня 2017 року)