Ігор Поліщук: «Мене цікавить розвиток громади, а не політика»
Минуло перші 100 днів роботи Ігоря Поліщука на посаді міського голови. Про важливі питання життєдіяльності міста та найближчі плани в інтерв'ю Тетяни Кушнерик для "Луцького замку".
Ігор Ігорович про своє робоче місце каже просто: ремонту в кабінеті не робив, того, який є, йому достатньо. Єдина зміна від нового господаря – встановили телевізор для проведення мультимедійних презентацій, різноманітних проєктів, трансляцій. Робочий день – ненормований, зарплати – вистачає, навіть на спорт та спілкування з лучанами в соцмережах час знаходиться. «До роботи міського голови був готовий, особливих несподіванок не виникло», – говорить Ігор Поліщук. Воно й не дивно: встиг побувати і радником, і виконуючим обов’язки міського голови (у 2017 році, з березня по початок липня). Але тепер – інший рівень відповідальності: «бо ті проблеми, які потрібно вирішувати, постійно тиснуть на тебе».
Далі – про найважливіші питання розвитку та життєдіяльності Луцька і приєднаних громад, про плани та перспективи – із перших вуст від Луцького міського голови Ігоря Поліщука.
Про вакантну посаду першого заступника та зміни в міськраді
– Я прихильник того, щоб у серйозних кадрових питаннях не поспішати. Треба перевірити, випробувати кандидатів, обрати саме ту людину, яка виправдає сподівання, буде професійною і відповідатиме високим вимогам. Краще ми поки попрацюємо у посиленому режимі, але знайдемо відповідну людину. Кандидатури розглядаємо, але хто це – я не можу сказати.
Про приєднання громад
– За роботу в приєднаних громадах відповідає секретар міської ради, ми донавантажили його цими обов’язками. На перше місце ставимо зручність надання різноманітних послуг. Нещодавно прийняли рішення про створення віддалених робочих місць фахівців ЦНАПу, у громадах трудяться працівники департаменту соціальної політики. Також працівники служби у справах дітей, бо ми бачимо, що кількість проблем та їх серйозність у цій галузі накопичується.
Про школи в Заборолі і Княгининку
– На добудову школи у селі Забороль спочатку виділили три мільйони гривень, потім додали ще 12 млн грн. Думаю, що максимум наступного року вона буде здана в експлуатацію. Це найбільш проблемна школа у наших приєднаних громадах, єдина, де діти навчаються в три зміни. Також виділили більше трьох мільйонів гривень на ремонтні роботи у Княгининівському НВК, який включає в себе школу і дитячий садочок.
Про луцьку школу №13
– 13-ту школу подали на фінансування з Державного фонду регіонального розвитку, але, на жаль, у зв’язку зі зменшенням фінансування очевидно, що коштів цього року не буде. Тому подаємо цю школу на участь у проєкті «Спроможна школа для кращих результатів». Після розгляду нашої заявки будемо вирішувати, як діяти далі. Її необхідно добудовувати, однак треба зрозуміти, що знайти у бюджеті 80 млн грн – надзвичайно непроста задача, особливо в умовах коронавірусу і зменшення надходжень до бюджету у зав’язку із падінням економіки та всіма іншими процесами, які спричинені карантином і пандемією.
Про садочки
– У приєднаних громадах немає гострої проблеми із наявністю вільних місць у садочках. Є плани у майбутньому побудувати садочок у Зміїнці. Трохи замало місць у садку в Боголюбах, але цю проблему вирішимо, добудувавши декілька приміщень.
Про проблеми громад
– Плануємо гармонійно розбудовувати приєднані громади в усіх галузях. Справа в тому, що раніше голови ОТГ по-різному розвивали громади. Наприклад, у Княгининівській робили ставку на освіту, на спорт, там збудували потужний стадіон, майданчик із поліуретановим покриттям біля клубу в селі Милуші, натомість із дорогами ситуація набагато гірша. А в Боголюбській громаді гірша ситуація зі школою, садочком, але краща – з дорогами. Спрямуємо чималі кошти на поточний ремонт доріг. Зараз старости закінчують визначати найбільш проблемні траси, їх будемо ремонтувати першими. Знаємо проблеми кожної громади і будемо робити те, що необхідно.
Про землю
– Перед тим, як громади приєдналися до Луцька, було багато розмов про те, що «нашу землю всю роздадуть», «ми залишимося без ресурсів». Ми розпочали повну інвентаризацію земельних ресурсів, замовили і виділили кошти для проведення аерофотозйомки, створення ортофотопланів у громадах. Побачимо, скільки земель було роздано і особливо – в останні роки.
От до прикладу, Заборольська громада. Коли проводимо аукціон чи на землю, чи на майно, ціна продажу завжди в кілька разів відрізняється від початкової. У Заборолі провели аукціон на землю в так званому «царському селі» – якщо їхати до Боголюбської лікарні – праворуч, у чудовому місці, поруч із водоймами, вісім гектарів оцінили у 5 млн 60 тис. грн. А продали за 5 млн 200 тис. Один крок зробило підприємство, на три відсотки збільшилася ціна цієї землі. Ми розуміємо, що це абсолютно неадекватна вартість, враховуючи реальну ринкову. Мені мешканці приєднаних громад приходять і розповідають історії, як на підставних осіб виділяли гектари земель для окремих депутатів цих громад. Зараз ми дивимося, яким чином відбувалося виділення, чи не порушена процедура, а якщо порушена, то будемо вживати дії щодо повернення земель у громаду. Замовимо генеральні плани тих територій, які їх ще не мають. Буде чітка картина розвитку громади щодо територіального принципу на роки вперед.
Про схему дорожнього руху
– Розробка комплексної схеми дорожнього руху перебуває на фінальній стадії, вона здійснюється за грантові кошти. Є ряд напрацювань щодо проблемних ділянок. Активно діє робоча група із представників громадськості, до неї входять і депутати. Саме за пропозицією цієї робочої групи виділили дві смуги для повороту із Ковельського мосту на вулицю Набережну. Це розвантажило Ковельський міст.
Будемо впроваджувати локальні заходи, разом із тим, думати над будівництвом окремих доріг, щоб зняти напругу з деяких перехресть, магістральних вулиць. Наприклад, з’єднати вулицю Електроапаратну і вулицю Героїв Крут для того, щоб розвантажити Дубнівське перехрестя. Вартість цього проєкту орієнтовно півтора мільйона гривень.
Необхідно з’єднати вулиці Карбишева і Єршова з трасою М-19 для того, щоб вантажівки (адже це промисловий квартал) не їхали через проспект Відродження, а могли одразу із траси М-19 рухатися в сторону Карбишева. Треба думати над тим, як з’єднати вулицю Привокзальну або зі Стрілецькою, або з Карпенка-Карого. Такі точкові проєкти допоможуть полегшити ситуацію на найбільш проблемних ділянках. На якихось вулицях необхідно змінити циклограму світлофорів, як на проспекті Перемоги: збільшили час, який дається на проїзд транспорту, але пішоходам потрібно буде трошки довше почекати. Але ті самі пішоходи рухаються громадським транспортом по проспекту Перемоги, і це рішення також і в їхніх інтересах. Бо із 2015 року в нашому місті у п’ять разів збільшилася кількість транспорту.
Автостанція на вулиці Конякіна теж додає навантаження на дорожньо-транспортну мережу, і ведуться розмови про її винесення за межі міста.
Про подорожчання проїзду
– Перед тим, як починати розмови про тариф на перевезення, треба поставити перевізникам питання про графіки руху транспортних засобів, про наявність достатньої кількості маршруток, про рух у вечірній час, про розрахунок готівкою. Лише після відповідей на ці запитання ми можемо повертатися до розмови про зміни тарифу. Ті дані, які передають перевізники, абсолютно необ’єктивні, бо до 40 відсотків пасажирів досі платять готівкою.
Про нові тролейбуси
– Нові тролейбусні лінії наразі не будемо будувати, бо це надзвичайно дорого, більше того, утримання і обслуговування також є дорогим. На останній сесії виділили два мільйони гривень на заміну тролейбусних ліній, тому що за нормативами їхня товщина не має бути менша, ніж 9 мм, а в нас в окремих місцях уже 6,3 мм. Цю контактну мережу необхідно негайно змінювати. Ми завершуємо участь у проєкті з придбання 29 тролейбусів. Подали заявку на участь у спільному з ЄІБ проєкті «Міський громадський транспорт України ІІ» під назвою «Оновлення тролейбусного парку міста Луцька», в рамках якого планується придбати ще 30 тролейбусів. Шість із них буде з автономним ходом. Окрім того, розглядаємо варіанти придбання вживаних автобусів у гарному стані, такого типу, які закупило підприємство «Санрайз». Ті мікрорайони, де немає тролейбусних ліній, будемо забезпечувати тролейбусами з автономним ходом та такими автобусами. Це набагато вигідніше, ніж будувати тролейбусні лінії.
Про реконструкцію проспекту Волі
– Вона стартує цього року. Ми не будемо робити з проспекту транспортну магістраль, але використаємо можливість збільшити його пропускну здатність. Працюємо із а Майстернею архітектури та дизайну МОСТ із Рівного, яка допомагає нам удосконалити первинний проєкт. На проспекті Волі облаштуємо «кишені» для паркування на технічних смугах, які сьогодні не використовуються, на окремих поворотах будуть інновації із транспортною розв’язкою. Капітальний ремонт тротуарів, заміна мереж, значно більше озеленення, вуличні меблі, освітлення – це ремонт у комплексі. Наскільки швидко буде здійснений – побачимо в ході реалізації, тому що велика частина стосується саме заміни мереж, щоб в майбутньому в разі пориву не довелося розривати новий асфальт. Необхідно подумати на декілька десятків років вперед.
Про стан доріг у Луцьку
– Вулиця Дубнівська зараз найбільш проблемна. Ми здійснюємо публічні закупівлі на ремонт доріг, і основною вимогою щодо капітального ремонту є наявність гарантії не менше семи років. В окремих випадках – це 10 років. На тих об’єктах, які ми ремонтували за останні чотири роки – Ковельський міст, перехрестя біля історичного факультету, проспект Василя Мойсея, вулиця Липинського, Ківерцівська від перехрестя з вулицею Карпенка-Карого до вулиці Сосюри, Ковельська, Паркова – жодна дорога ні цієї зими, ні попередніх не посипалася, не утворилися ями. Навіть якби таке сталося, є гарантійні терміни і підрядники будуть усувати недоліки.
Вибоїни утворилися на тих дорогах, капітальний ремонт яких відбувався десятки років тому. Звичайно, що за такий термін асфальт зношується. Максимально оперативно здійснюємо ремонт доріг холодним асфальтом, який придбали ще в жовтні минулого року. Це вимушений крок, бо зрозуміло, що не можемо одночасно відремонтувати всі дороги в місті. На капітальний ремонт доріг цього року виділили 45 млн грн, на поточний – 25 млн. Але поточний – це не тільки латання ям, це ще ремонт доріг у прилеглих громадах, у приватному секторі.
Про прибудинкові території
– Близько 30 млн грн виділили на капітальний ремонт прибудинкових територій. Вартість ремонту різна: є двори, які можна відремонтувати за півтора мільйона, а є двір біля супермаркету «Велмарт», як заїжджати з вулиці Ветеранів, то він обійшовся у вісім мільйонів гривень. У середньому, думаю, 7-8 дворів буде відремонтовано. Ідеться про список, який був прийнятий у попередній каденції. Поки ми не вичерпаємо цей, новий складати недоцільно. Сьогодні питання ремонту прибудинкових територій є одним із тих, із яким мешканці звертаються найчастіше.
Про парк 900-річчя
– Майстерня архітектури та дизайну МОСТ займається проєктуванням цього парку. Там є унікальний природний ландшафт: горбиста місцевість, водойми, унікальні зелені насадження. І повністю заміняти всю територію парку спортивними майданчиками, і дитячими, і для вигулу собак, і для екстремальних видів спорту не хочеться. Хочеться зберегти природу, яка там є. Тому зараз архітектурна майстерня працює над тим, щоб зробити цей парк цікавим, благоустроєним, зручним, безпечним, але разом із тим зберегти природу. Цього року почнемо роботу, але розуміємо, що цей проєкт необхідно реалізовувати почергово. Думаю, що перший етап робіт виконаємо до 2022-23 років.
Про очисні та сморід
– Величезний обсяг робіт був здійснений на очисних спорудах минулого року. Справа в тому, що перша частина очисних збудована у 1973 році, а друга – у 1978 році. За понад 40 років там жодного разу не здійснювали ні капітальної реконструкції, ні ремонту обладнання. Торік на понад сім мільйонів гривень замінили обладнання: це і двигуни, і повітродувки, і установка для додавання коагулянту, щоб вода, яка витікає в Стир, відповідала екологічним нормам. Вперше за 47 років здійснили очистку біоставків, вивезення мулу.
Цього року також підприємство передбачило 3,5 млн грн на утилізацію мулу, і ще 500 тис. грн на це виділили з міського бюджету. Окрім того, недавно закінчили публічну закупівлю щодо спеціальної хімічної речовини, яка довела свою ефективність на очисних спорудах інших міст, для ліквідації запахів, на суму більш ніж 5 млн грн. Бо основним джерелом неприємного запаху є мулові карти.
Разом із тим, буде продовжуватися оновлення обладнання очисних. Необхідно було братися за ремонт устаткування, очистку біоставків, вивезення мулу набагато раніше. Готуємо грандіозний проєкт реконструкції очисних споруд на суму 11 млн євро. Він стартує цього року.
Про прибирання снігу і роботу комунальників
– На мою думку, зняття премій – це був дієвий спосіб впливу. Звичайно, нам є куди рухатися у питанні очищення від снігу, і ми знаємо, що необхідно зробити. Але вважаю, що достойно впоралися із тими аномальними снігопадами. Особливо, якщо порівнювати з сусідніми містами. Ми не займалися популізмом, не виходили з лопатами, а чітко організовували роботу і залучали максимальну кількість техніки від приватних компаній і на платній, і на безоплатній основі. Коли ми говоримо про прибирання снігу, то повинні розуміти, що це насамперед кошти. У нас на оплатних засадах було залучено близько 40 одиниць техніки, це величезні навантажувачі, самоскиди та інше. Якщо порахуємо, що година роботи коштує приблизно тисячу гривень, то цих сорок одиниць техніки коштують місту за день 400 тис. грн. Це без техніки та сипучих матеріалів, які є у нас на «Луцькспецкомунтрансі». Там 19 одиниць своєї техніки, якими прибирають місто від снігу. Ми можемо максимально оперативно прибрати місто за два-три дні, але витратимо на це два мільйони гривень. Чи готові на це лучани? Це риторичне питання.
Багато підприємців долучилися і надали допомогу безплатно, хоча могли заробити сотні тисяч гривень: Євген Дудка, підприємство «Вілія», Андрій Разумовський, Олександр Шубко, ПрАТ «Луцьксантехмонтаж №536» та інші. Велика вдячність за це, бо завдяки їм ми декілька сотень тисяч зекономили на прибиранні снігу.
Треба допрацювати прибирання тротуарів, і зупинок громадського транспорту. На мою думку, в цьому році це були найслабші місця.
Про зливову каналізацію
– Вже працюємо над цим. До 1 квітня вся мережа буде максимально прочищена. Виділили пів мільйона гривень на покращення ситуації на одному з найбільш проблемних місць – під мостом на вулиці Карпенка-Карого.
Про Центральний ринок
– Ми виграли всі судові справи щодо Старого ринку. Хочемо донести до підприємців думку, що протистояння є невигідним ні їм, ні нам. Ліву частину ринку звільнили на 70-80 відсотків, там я бачу великий паркінг, зелені зони, дитячі майданчики, праворуч – реконструкцію торгового павільйону для реалізації продуктів харчування, але в нормальних умовах і вигляді, який буде відповідати санітарним умовам і тому місцю, де воно знаходиться. Це історико-культурний заповідник «Старий Луцьк». На решті території бачу щось подібне до аутлет-містечка «Мануфактура» у Києві. Думаю, воно дуже гарно впишеться в архітектурний ансамбль даного місця. А ще амфітеатр для масових заходів, зону для проведення святкових ярмарків, прогулянкові доріжки, оглядові майданчики, сквери, фонтан.
Будемо вести перемовини із власниками приватних будинків навколо замка і залучати підприємців, щоб вони викуповували ці будинки. А тоді збудували там щось цікаве для туристів, таке, щоб органічно вписувалося в територію.
Про очищення річок
– За останні три роки провели велику роботу з очищення русла Стиру. Цього року на розчищання річки Стир у межах міста виділили 200 тис. грн. Також 350 тис. грн – на очищення річки Сапалаївки.
Про сквери
– За попередній період облаштували три нові сквери: колишній розарій між будинками 31-33 проспекту Волі, сквер на Волі 3,5,7, сквер біля кафе «Benedict» і магазину «WineTime». Цього року зробимо щонайменше два сквери: біля 26-ї школи і сквер на Відродження, біля Навчально-методичного центру профспілок.
Після них плануємо облаштувати сквер на розі проспектів Відродження та Молоді, поруч із кінотеатром «ХХІ століття», він фактично вже наполовину закінчений. Плануємо роботи у сквері за приміщенням історичного факультету, між проспектом Перемоги та вулицею Огієнка, і сквер Авіаторів на проспекті Грушевського.
Про дитячу залізницю
– Протягом кількох місяців ми проводили переговори з Укрзалізницею. Є спеціальна комісія, яка вирішує, яким чином будуть реалізовуватися непрофільні активи. І ми чекаємо рішення цієї комісії. Готові взяти на себе утримання, виплачувати зарплату працівникам і комунальні послуги, розвивати цю дитячу залізницю. Готові і взяти в оренду або викупити з аукціону, якщо такий аукціон буде відбуватися.
Про «Безпечне місто Луцьк»
– Будемо реалізовувати подальший розвиток цього проєкту, встановлювати камери. У нас є «Ситуаційний центр – Центр безпеки міста Луцьк», який успішно функціонує. Доступ до відеоспостереження є в Головного управління Національної поліції у Волинській області, з яким ми активно співпрацюємо. Забезпечені відеоспостереженням всі в’їзди і виїзди з міста, центральна площа, зараз працюємо над т-подібними перехрестями. Є відеоспостереження по всьому 55-му мікрорайону і Центральному паркові.
Далі будемо рухатися в Старе місто і найбільш густозаселені мікрорайони. Загальна кількість камер комплексної системи відеоспостереження «Безпечне місто Луцьк» вже налічує 321 одиницю.
Про розвиток ЛПЕ та «розумні зупинки»
– Погодні умови і технічні нюанси сповільнили роботу з «розумними зупинками». Встановили сім, дві ще в роботі. За проєктом «Використання екологічних і розумних технологій у системі громадського транспорту міста Луцька», який впроваджується у партнерстві з краєм Ліппе Федеративної Республіки Німеччина, скоро будемо монтувати «розумні табло».
А от по тролейбусах ми перевиконали проєкт, бо враховуючи ситуацію із рішенням Кабінету Міністрів про перевезення пасажирів лише в межах кількості сидячих місць, у нас була проблема, що вранці люди дуже довго чекали транспорт. Це була зима, і ми старалися максимально швидко отримати тролейбуси, щоб вирішити проблеми доїзду.
Старі тролейбуси зараз також курсують, бо якщо заберемо їх з вулиць, то після простою дуже важко відновити. Після того, як отримаємо всі нові, не виключаємо, що якась часина може бути списана. Бо є такі тролейбуси, експлуатація яких уже недоцільна з економічної точки зору. На їх підтримання в робочому стані витрачаються серйозні кошти.
Працюємо над тим, щоб надати Луцькому підприємству електротранспорту найкращі маршрути, щоб забезпечити отримання виручки. ЛПЕ готує водіїв для нових тролейбусів.
Про інвестиційну привабливість
– Є дуже багато перспективних проєктів. У попередні роки ми проводили переговори з компаніями, які мали намір розташувати свої виробництва у нашому місті. Однак найпершим питанням була вільна територія для цього. У нас її не було, бо з ділянок промислового призначення тільки одна – на вулиці Карбишева, орієнтовною площею 5 га.
Сьогодні ми маємо прилеглі громади, розробляємо генеральні плани, і будемо бачити, де можна розмістити виробництва. Готові йти на поступки і допомагати бізнесу реалізовувати свої проєкти, так, як ми це зробили на вулиці Карбишева. Там було виробництво, де працювало до тисячі осіб, вони за минулий рік сплатили більше 10 млн грн ПДФО. А ми в свою чергу відремонтували дорогу поруч із підприємством і зробили освітлення, на що витратили з бюджету 1 млн 300 тис. грн. Залишилися в плюсі. Так продовжимо працювати далі.
Про проблемні добудови та незаконне перепланування
– У Луцьку приблизно 20 приміщень, які останнім часом рішенням державного реєстратора Куклинської сільської ради Маневицького району В. Ященка та ще деяких його колег перереєстрували із квартир у комерційну нерухомість. Зробили це в обхід будь-яких дозвільних рішень. Ми бачимо, що фактично в кожному випадку таке рішення спричиняє проблеми для мешканців. Я дав доручення підготувати позов про скасування державної реєстрації і демонтаж цих прибудов.
Разом із позовами ми готуємо на наступну сесію звернення в Мін’юст щодо скасування цих рішень. Ще раніше ми звернулися із скаргою на державну реєстрацію як об’єкта нерухомості незаконного будівництва на проспекті Відродження (сіре офісне чотириповерхове приміщення), бо воно побудоване з порушеннями. Проаналізувавши як юрист позов, який ми вже подали щодо приміщення на вулиці Кравчука, 34-А, я переконаний, що є всі підстави для задоволення цього позову. Те саме стосується демонтажу конструкцій, зведених без дозвільних документів.
Про спілкування з Ігорем Палицею після виборів
– Спілкуюся при необхідності. Він є народним депутатом від Луцька, і питання соціально-економічного розвитку ми обговорюємо, і питання коронавірусу, інші питання життєдіяльності міста.
Про співпрацю з ОДА
– Я в своїй діяльності не переслідую політичні мотиви і намагаюся з відносин з усіма іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування витиснути максимум для нашої громади та міста. Не бачу підстав конфліктувати і сваритися, чи в господарську діяльність вплітати політику. Мене цікавить розвиток громади, а не політика.
Про роботу депутатського корпусу
– Дуже задоволений тим, як ми разом із депутатами працюємо. Це в мене вже третя каденція, і я не пам’ятаю такої конструктивної роботи жодного разу. Сесії не перетворюються на шоу, іде предметна робота. Те саме стосується виконкому. Щиро сподіваюся, що так буде й надалі.
Не можу сказати, що є чітка опозиція. На першій установчій сесії звернувся до депутатів і попросив забути про партійні прапори. Нашим прапором має бути прапор нашої громади. Звісно, з різних питань є протилежні думки, однак немає такого, що не голосують просто з принципу або через те, що не подобається міський голова.
Про соцмережі та роботу в онлайн-режимі
– Сам веду свою сторінку в соцмережах, щотижня у п’ятницю на сторінці у фейсбуці у відеорежимі звітую про виконану роботу. Із квітня буде онлайн-прийом міського голови, де люди зможуть поспілкуватися зі мною і залишити питання, на які буду відповідати у прямому ефірі на фейсбуці.
Про сміттєзвалище в Брищі
– Проведено тендер на рекультивацію старого полігону. Щодо будівництва нового полігону – ми працюємо. Варто мати на увазі, що ми ж не безплатно користувалися сміттєзвалищем. Щороку сплачували близько 1 млн 800 тис. грн у Княгининівську громаду за користування землею, за найвищою ставкою, яка тільки можлива.
Про паркування біля житлових будинків
– Дав доручення інспекторам муніципальної варти виважено підходити до розгляду таких питань. Треба працювати не на кількість протоколів, а для того, щоб забезпечити порядок.
Коли ж Ігоря Поліщука запитали про те, як він оцінює результати своєї роботи за 100 днів на посаді міського голови, відповів: «Про це треба питати лучан».
Тетяна Кушнерик (газета “Луцький замок”, від 11.03.2021 №10)