Ігор Поліщук — про місто, останні здобутки та перспективи
Луцьк напередодні Дня міста
Цього року свої іменини Луцьк відзначає 7 вересня. Зрозуміло, традиційні мистецькі заходи сприятимуть відпочинку і гарному настрою. Але цей день є також приводом поміркувати над тим, що змінилось за пережитий рік і чого чекати у майбутньому. Запитати про це на вулиці людей – то одні змалюють світ лише в песимістичних тонах, інші виявляться крайніми ідеалістами. І небагато виявиться лучан, справді обізнаних з ситуацією та з реалістичним поглядом на події. До таких належить, наприклад, радник міського голови Ігор Поліщук, який погодився на інтерв’ю напередодні Дня міста.
З якими здобутками за рік підходить місто до свого свята? Зокрема що зроблено в сфері житлово-комунального господарства, транспорту, освіти і культури?
На щастя, робота виконавчих органів міської ради, депутатського корпусу дає гарні результати. Ті позитивні зміни помічає багато лучан, відзначаючи, що Луцьк якісно відрізняється на фоні інших міст у багатьох галузях. Якщо конкретно говорити про різні галузі, то одна з основних у життєдіяльності міста – житлово-комунальне господарство. Зокрема на сьогодні завершили ми на 90% капітальний ремонт Ківерцівського перехрестя (яке було найгіршим в Луцьку) з повною заміною всіх мереж. До кінця місяця там вкладуть верхній шар асфальту, зараз облаштовують тротуари, але для проїзду перехрестя вже відкрите. Капітально відремонтовано вулиці Паркову, Пушкіна, завершується ремонт мосту на вулиці Ковельській, зроблено поточним ремонтом вулицю Набережну. Традиційно багато плануємо робіт на прибудинкових територіях. Окремо хочу відзначити Привокзальний мікрорайон, де комплексно відремонтовано двори на вулиці Привокзальній, 3, 5, 7, 9, проспектах Грушевського, 26, Перемоги, 21, також подвір’я школи №15. Зроблено ремонт у дворах на Ковельській, 62, 64, пр-ті Волі, 3, 5, Шопена, 13, 15, завершується - на вул. Чекаліна, 11. Ще зараз ремонтуємо прибудинкову територію на пр-ті Волі, 8, 8а, найближчим часом плануємо розпочати ремонт у дворах на пр-ах Перемоги, 21, Відродження, 45, 45а, 49, Молоді, 17 а, 17б, вулицях Степана Бандери, 15, 17, 19 та Наливайка, 2, 4.
Уперше за багато років створено привабливий сквер на проспекті Волі між будинками №3-5, де приємно провести час, просто посидіти й поспілкуватись, випити кави, погуляти мамам з дітьми. У стадії завершення два інших сквери – на вулиці Градний узвіз біля магазину «Wine time» і на проспекті Волі, 31-33. Щороку ми стараємось максимально облаштовувати центральний парк культури і відпочинку ім. Лесі Українки, щоб різні вікові категорії лучан змогли цікаво провести своєдозвілля. Зроблено поточний ремонт центральної алеї, алеї вздовж дамби, капітальний ремонт площадки перед сходами, які ведуть до центрального пляжу, відремонтувано декілька алей, встановлено фонтани в каналах, завершуємо облаштування світлового тунелю. Зробили й інші поліпшення. Результат видно – вже у вихідні дні нема де припаркуватись автомобілям, стільки приїжджає до парку людей. Тож наступне наше завдання – вирішити питання зі парковками.
На фінальному етапі зараз розв’язання проблеми багатьох років – це капітальний ремонт фонтану на Театральному майдані. Завершився тендер, через 2 тижні буде оголошено переможця, який приступить до роботи. Наступного року ми точно матимемо оновлений світломузичний фонтан. Це дуже приємно, бо те бетонне корито «прикрашає» головний майдан з 2004 року, через нього мешканцями Луцька соромно перед гостями, котрі запитують: що це таке і яка його функція? Нарешті після 15 років ми знайшли можливість виділити кошти, провести тендер і тепер залишилось тільки виконати відповідні роботи. Облаштуємо фонтан так, щоб він прослужив довго і був окрасою Театрального майдану.
Приємно, що у Луцьку вперше в Україні відкрито сервісний центр КП «Луцькводоканал», де можна отримати весь спектр послуг, яке надає комунальне підприємство у європейському форматі з мінімумом черг. Спеціалісти сервісного центру нададуть клієнту фінансово-розрахункові, юридичні, інженерні, консультативно-інформаційні та сантехнічні послуги. Кожному клієнту індивідуально допоможуть вирішити можливі проблеми, пов’язані з послугами водопостачання та водовідведення.
Відбувся вже тендер на придбання 30 низькопідлогових тролейбусів. Переможця визначать протягом місяця, але процес запущено, він не зворотній. І якщо підрядник не підведе, то наступного року місто матиме 30 нових тролейбусів. Таким чином розвиваючи електротранспорт, будемо давати бій приватним перевізникам з їхніми неякісними послугами та не екологічними брудними маршрутками.
Триває оновлення освітніх закладів, до прикладу, капітально відремонтовано (до речі, з укладенням тактильної плитки) пришкільні території ЗЗСО №5, 12, 15, 26. Це дуже болюча проблема для шкіл, тому що від часу їх зведення подвір’я там не ремонтували. Відбувається повний капітальний ремонт Луцької вечірньої змінної школи, яка жахала своїм виглядом (а виходить вона на магістральну вулицю Ковельську), не мала гідроізоляції, підвали її затоплювались, грибок з’їдав стіни. Виділено 1,2 млн грн на капітальний ремонт фасаду та інші необхідні роботи всередині будівлі. Закінчено капітальний ремонт в актових залах гімназії №18 та ЗЗСО №25, завершується капітальний ремонт спортзалу у школі №20, де сталась пожежа внаслідок короткого замикання електрики. Батьки та адміністрація звернулися до нас за допомогою, ми відремонтували стелю, освітлення, але побачили, що зал потребує більшого ремонту. Тому вирішили дофінансувати необхідні роботи, аби діти займались у такому приміщення, де від удару м’яча штукатурка не падала б на голову.
Продовжуємо ремонт у приміському таборі відпочинку «Ровесник», який відвідує близько тисячі юних лучан. Там оновлено їдальню, харчоблок, коридори другого поверху, санвузли з душовими, дахи над будиночками, повністю замінено меблі у таборі. На жаль, багато українських міст не змогли втримати у пристойному стані дитячі табори при управліннях освіти. А в Луцьку зберегли і ще й розвивають табір, який дійсно користується популярністю серед школярів. Цього року проведено 4 зміни з цікавою насиченою програмою. Думаю, що такі інвестиції у матеріальну базу будуть стимулювати і збільшення кількості дітей, які відпочиватимуть у таборі, і нові форми роботи з ними.
Звичайно, величезні капіталовкладення пішли на ремонти харчоблоків, пралень, коридорів, входів, дашків у школах і садочках. До харчоблоків особлива увага, тому що більшість з них не ремонтували від дня введення в експлуатацію закладів, в окремих випадках це 40 років і більше. А їжу, безумовно, треба готувати для дітей у нормальних санітарно-гігієнічних умовах.
Ми запустили проект «НЕФКО 3»: зараз відбувається заміна вікон, розраховуємо, що погода дозволить завершити капітальний ремонт фасадів шкіл №9, 11, музичної школи №1, частини фасаду ПУМу (яка ще не відремонтована). Старалися встигнути відремонтувати фасад центрального басейну, але там необхідно міняти вітражі (їх ще треба замовити, довго потім на них чекати, тоді знову спускати воду), тому вирішили зробити це наступного року, щоб не переривати тренувальний процес і не створювати незручності відвідувачам. Цього ж року ми за кошти міського бюджету капітально відремонтуємо дах над басейном. Звичайно, приємно, що наші школи входять у топ-100 шкіл України за результатами ЗНО. Це заслуга і дітей, і їхніх батьків, і педагогів.
В галузі охорони здоров’я вдається зробити дуже багато. Спільно з Волинською обласною радою з ініціативи Ігоря Петровича Палиці ми капітально відремонтували обласну інфекційну лікарню. Хоча це заклад обласного підпорядкування, однак 70-75% його пацієнтів є лучанами, серед яких більшість – діти. За умовами перебування це була найгірша лікарня у місті. А сьогодні вона всередині сучасна, охайна, чиста, з новими санвузлами, коридорами, маніпуляційними і палатами. Залишилось відремонтувати територію біля неї.
За програмою співпраці зі Світовим банком Луцька міська клінічна лікарня отримала другий ангіограф (практика показує, що сучасна лікарня повинна мати 2 ангіографа для порятунку хворих з інфарктом), а за кошти міського бюджету капітально відремонтовано приміщення для нього. У цій же лікарні облаштовано 2 ліфти, так що знято вже багаторічну проблему з доставкою пацієнтів в операційні чи перев’язочні. Відремонтовано баклабораторію, виділено кошти на капітальний ремонт приміщення рентгенкабінету (2 млн грн) і на придбання самого рентгенапарату (8 млн грн). Попередній ренгтенапарат був 1974 року випуску і, працюючи безперервно весь час, вичерпав давно свій ресурс.
У пологовий будинок придбано апарат для штучної вентиляції легень, на сьогодні цей заклад обладнано досить потужно. І зовнішній вигляд його відділень досить хороший, оскільки у попередні роки було приділено багато уваги ремонтам першого й другого поверхів, сходових кліток жіночої консультації, коридорів, кабінетів та палат третього і четвертого поверхів акушерського корпусу.
Проведено капітальний ремонт денного стаціонару Луцького центру первинної медико-санітарної допомоги №2. З 2017 року ремонтуємо третю поліклініку, цього року завершено ремонт першого та третього поверхів, вхід у медзаклад, зал засідань. Незабаром розпочнеться ремонт фасаду дитячої поліклініки на проспекті Волі. А в дитячій поліклініці на вулиці Чорновола капітально відремонтовано кабінет профщеплень, рентгенкабінет і закінчується капітальний ремонт санвузлів.
На завершальному етапі – будівництво реабілітаційного центру для учасників АТО. Плануємо відкрити його 14 жовтня на свято Покрови. На нашу думку, це унікальний реабілітаційний центр, нічого подібного в Україні ми не бачили, у ньому буде водолікування, психологічна робота з бійцями, лікувальна фізкультура, групові заняття, тобто пропонуватимуть дуже широкий спектр лікувальних послуг.
У сфері культури найбільш помітна подія – відкриття оновленого концертного залу у музичній школі №1. Розпочато будівництво нового корпусу у музичній школі №3. У нім є гостра потреба, оскільки невеличка музична школа розташована у густонаселеному мікрорайоні ЛПЗ, діти не мають де займатися, навіть у сусідній бойлерній ДКП «Луцьктепло» виділено кілька кабінетів для уроків музики. Сподіваюсь, будівництво корпусу закінчать у 2020-му році. Також підходить до кінця капітальний ремонт коридорів другого поверху музичної школи №2. У попередні роки там було зроблено фойє і коридори першого поверху.
На мою думку, нашим обов’язком було зберегти колишній Луцький районний будинок культури, що нині став культурно-мистецьким центром «Красне». Тут займається понад сотня дітей (більшість з них – лучани) у різноманітних гуртках і студіях. Ми взяли на себе зобов’язання профінансувати заробітну плату працівникам та всі витрати на функціонування центру, зберегти робочі місця людей і дати можливість дітям мистецьки розвиватись. Якби міська рада не прийняла такого рішення, працівників би звільнили, а саме приміщення продали б з аукціону, бо районний бюджет не зміг знайти коштів на існування закладу.
Завершується капітальний ремонт центральної бібліотеки для дітей на проспекті Грушевського, її відкриття заплановано на кінець вересня до Всеукраїнського дня бібліотек. Там ще й змінено концепцію роботи, це буде креативний простір сімейного дозвілля з робочою назвою «ДіМ – дорослим і малим», де діти з батьками проводитимуть час з великою користю. У цій бібліотеці є театральна студія, інтерактивна дошка, комп’ютери та інші сучасні інструменти для розвитку особистості.
Працюємо у напрямку розвитку як професійного, так і масового спорту. Цього року відбулась надзвичайна подія у Луцьку – це чемпіонат Європи з легкоатлетичних багатоборств суперліги. Це змагання такого рівня, які в Україні ще не проводили. У них брали участь 8 команд. Чимало людей з різних країн світу побачило наше місто, тому що було організовано окрім змагань ще екскурсійну програму, частування у закладах харчування, прощальну вечірку в замку Любарта. Я спілкувався пізніше з делегатами Федерації легкої атлетики України та Європейської легкоатлетичної асоціації – вони оцінювали рівень підготовки та проведення чемпіонату як дуже якісний і солідний. Це дає нам надію, що подібні змагання проводитимуть у Луцьку й надалі, а можливо, й чемпіонати вищого рівня. Це, безумовно, поштовх до розвитку спорту в місті та до стимулювання економіки. Оргкомітет переважно складався з працівників міської ради, мені пощастило бути виконавчим директором чемпіонату, і я хочу подякувати усім причетним до його організації та проведення. Ця важлива подія голосно заявила про Луцьк, як перспективне місто, в якому люблять і поважають спорт, виділяють кошти на його фінансування.
Ще раніше ми започаткували програму з будівництва спортивних об’єктів у Луцьку. Уже відкрито міні-футбольне поле зі штучним покриттям на проспекті Соборності, 37-б, де люди з задоволенням проводять свій вільний час. Цього тижня відкриваємо перший універсальний спортивний майданчик з поліуретановим покриттям на вулиці Грабовського, 9. Ми плануємо робити такі майданчики масово по всьому місту, тому що на них можна грати як у футбол, так і волейбол, баскетбол. Так і комплектуємо їх: купуємо футбольні ворота, баскетбольні щити, встановлюємо спеціальні стійки для волейбольної сітки. Завершимо до кінця вересня облаштування такого ж майданчика ще на вулиці Потебні, 52. Триває благоустрій великого спортивного поля загальноміського типу з трибунами на вулиці Глушець поруч з центральним парком. Облагороджуємо також спортивний комплекс «Спартак» (як він колись називався), а тепер ДЮСШ №3 у центральному парку. Відремонтовано там роздягальні, душові, санвузли, знято небезпечне риштування з даху, зроблено опалення (воно було взагалі відсутнє), завдяки чому займатись у секціях тепер можна протягом всього року. Надалі ми відремонтуємо стелю, і ще знайшли спонсора, який відремонтує підлогу у спортивному залі. На щастя, є у Луцьку люди, які не байдужі до спорту і мають можливість допомогти місту. Поступово збільшуємо фінансову підтримку спортивним федераціям, аби спортсмени могли поліпшувати свої результати.
Звикло до Дня міста громада очікує гарних інфраструктурних подарунків. Цього разу що це буде, окрім відкриття спортивного майданчика?
Ми трішки змінили підхід і не ставимо собі за мету зробити щось до якоїсь дати. Робимо за мірою необхідності, якісно, планомірно і за стільки часу, скільки вимагає певний тип роботи. Ми відійшли від радянської практики форсувати події.
Розкажіть про найближчі плани змін у місті. Яким бачите перспективний розвиток Луцька? Як плануєте вирішити проблему Центрального та інших ринків?
Найближчі стратегічні плани – як я вже згадував, завершити облаштування фонтану у центрі і капітально відремонтувати Театральний майдан. Сьогодні він просто «транзитний», темний і не цікавий, якщо тільки на нім не проводять якісь заходи. Тому на розгляд виконкому винесено проект рішення про оголошення бліц-конкурсу на найкращу пропозицію облаштування Театрального майдану. Попередньо ми вели мову з молодими креативними архітекторами (не тільки з Луцька), виявилось чимало охочих взяти участь у цьому конкурсі, в тому числі архітектурні бюро з Києва. Наступного року, сподіваюсь, почнемо втілювати проект. Пам’ятники Лесі Українки і Тараса Шевченка не будемо міняти місцями, бо це не має будь-якого практичного значення, а коштує дуже дорого.
Другий об’єкт, який потребує надзвичайної уваги – це проспект Волі, де дорожнє полотно в жахливому стані, тротуари на лівому боці не відремонтовано, освітлення бажає бути кращим. Дуже складний об’єкт, оскільки там треба замінювати всі мережі, каналізацію з 60-х років.
Серед перспектив назву ще завершення проекту «НЕФКО 3», що охоплює заходи з термомодернізації в 40 громадських будівлях, а це – школи, садочки, музичні та художня школи, басейн. Це дасть нам економію енергоресурсів та коштів, а також поліпшить естетичний вигляд завдяки ремонту й утепленню фасадів.
Хотілось би розпочати реконструкцію парку ім. 900-річчя Луцька. Він унікальний тим, що розміщений на горбистій місцевості, ландшафтний, через нього тече річка Сапалаївка. Проектантам потрібно буде підійти до його планування дуже обережно, аби не зіпсувати природні особливості, а навпаки, покращити та зберегти зелені насадження. Звичайно, доведеться розчищати водойму, облаштувати майданчик для вигулу собак, зробити освітлення (бо освітлюється лише одна алея), встановити ще лавки й урни для сміття. У нашому місті дуже мало скверів, тому працюємо над відкриттям нових. Зокрема плануємо зробити «сквер авіаторів» біля відремонтованої центральної бібліотеки для дітей та на проспекті Волі навпроти обласної бібліотеки для дітей. Безперечно потребує благоустрою ще сквер за РАГСом, при тім без кардинальних втручань в екосистему. Також продовжуватимемо роботи у центральному парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки, поліпшуючи інфраструктуру та втілюючи різні креативні ідеї.
Серед задумів, повторюсь, є придбання 30 нових тролейбусів. Маємо реалізувати проект ДКП «Луцьктепло» з ЄБРР щодо встановлення 250 індивідуальних теплових пунктів у багатоквартирних будинках та подальшої модернізації котелень.
Стосовно долі Центрального ринку моя позиція така: в теперішньому вигляді він не може існувати, тому що абсолютно не підходить до унікального історичного ареалу. Там хаотично паркують автомобілі, ускладнюючи рух транспорту. Коли гості міста виходять на вежу замку і споглядають з висоти на цей ринок, то задаються питанням – для чого він тут? Його однозначно треба перенести і, на мою думку, найліпше – на облаштоване місце поблизу заводу «Кромберг енд Шуберт» на вулицю Боженка. Договір з облспоживспілкою про оренду земельної ділянки під Центральним ринком закінчився 27 серпня. Але надзвичайно важко боротися з такою структурою, в якій обіг готівки величезний, і завдяки тому вона може вирішувати питання у будь-якому державному органі, в тому числі і в судах. Деякі рішення у судах не витримують жодної критики. Слава Богу, у подальших інстанціях їх було скасовано, але затрачався час на судові розгляди. Термін договору сплив, і щиро сподіваємось, що ні нотаріуси, ні суди за допомогою різноманітних схем не зможуть продовжити його. З підприємцями, які там працюють, укладе договір наше КП «Луцькі ринки», і таким чином буде наповнюватися бюджет міста, а не облспоживспілки. А ми далі працюватимемо над концепцією тієї території, бо на раніше оголошений конкурс не було подано цікавих пропозицій, які б доповнили замок Любарта і Старе місто якоюсь родзинкою. Поки не буде розроблено достойну концепцію, підприємці працюватимуть там. Перенести ринок на вулицю Набережну – неймовірно складний проект, адже лугопарк не можна забудовувати і та зона час від часу повністю затоплюється.
До речі, стосовно заплави Стиру із затокою за Ковельським мостом – чи в силі ідея створення гідропарку?
Думаю, що там є можливість облаштувати дуже гарну набережну, як пішохідну зону з освітленням та інфраструктурою, з можливістю причалювати катеру, зі спортивною та дитячою інфраструктурою, з закладами громадського харчування, де б люди прогулювались і відпочивали. Я зустрічався два тижні тому з одним архітектором, який зацікавився проектом і зараз працює над концепцією, як може виглядати це місце. На моє бачення, там не повинно бути багатоквартирного будівництва й жодних громіздких торгівельних центрів, які можуть зіпсувати місцевість і вигляд на Старе місто з вулиці Ковельської.
На вулиці Драгоманова в Старому місті звільнилось приміщення бібліотеки №3. Яке подальше його призначення?
Там буде культурно-мистецький центр з виставкою робіт нашого талановитого художника Олександра Дишка, який має низку цікавих робіт на історичну тематику нашого міста. У центрі проводитимуть культурні вечори, влаштовуватимуть експозиції. Наразі приміщення в передаварійному стані, потребує капітального ремонту.
А коли міська влада візьметься за ремонт вулиці Богдана Хмельницького?
Мабуть, у 2021 році. Її капітальний ремонт – надзвичайно коштовний проект, бо в цієї вулиці фактично відсутня належна основа, та й нема спеціалістів ні в Луцьку, ні в області, аби якісно перекласти бруківку. Їх треба наймати зі Львова чи з інших міст. Робота кропітка, делікатна, це ж не просто покласти асфальт на дорогу!
На якому етапі нині процес приєднання до міста прилеглих ОТГ? Що зупиняє сусідні села?
Не маю сумніву, що Луцьк об’єднає всі навколишні села. Сподіваємось до кінця року завершити процес об’єднання з Прилуцькою ОТГ, бачимо позитивні зрушення з боку Жидичинської ОТГ, і я абсолютно переконаний, що об’єднання з Боратинською, Гіркополонківською, Підгайцівською, Липинською територіальними громадами – лише питання часу. Зараз їх зупиняє політика, голови ОТГ і місцеві депутати хочуть бути хто господарями, хто князьками. Тут потрібна політична воля. Об’єднання з містом прилеглим селам не уникнути, тому що їхні діти вже відвідують луцькі школи й садочки, мешканці лікуються у міських медичних закладах та користуються багатьма послугами в обласному центрі. Наша позитивна співпраця з Прилуцьким та іншими ОТГ, які приєднаються до Луцька, покаже, що вони виграють. Тому мешканці інших сіл просто вимагатимуть від своєї місцевої влади здійснити аналогічний крок. Аспект об’єднання має ще й фінансовий бік: справа у тім, що існує така прикра річ, як реверсна дотація. Сума коштів, яка повертається до державного бюджету, вираховується за складною формулою, де основний показник – кількість доходів, поділена на кількість населення. Що більше населення, то менша реверсна дотація. Цього року для Луцька вона становила близько 40 млн грн, це досить серйозні гроші. Так само повертають усі ОТГ. У Боратинської, наприклад, величезну суму з прибутків (отриманих завдяки зареєстрованим там заводам «Кромберг енд Шуберт» зі сплатою більше 140 млн грн ПДФО у рік, Гнідавському цукровому, «БіоПек» та іншим) реверсна дотація «з’їдає». Тому цій ОТГ не вигідно бути самій, а як ми об’єднаємось, то сума повернення зменшиться.
Кому хочете подякувати за добробут у Луцьку і чого бажаєте собі та лучанам надалі?
Безумовно дякую громаді міста. Я мав можливість побувати у багатьох містах України і побачити ставлення людей один до одного та до свого міста. У нас чудові люди. Так, є випадки байдужості та навіть вандалізму. Але загалом бачимо, наприклад, на зборах у дворах, наскільки лучани активні, самі проявляють ініціативу, облаштовують клумби, беруть участь у покращенні життя свого двору та району. Бачимо, як соціально відповідальний бізнес відгукується на втілення різних проектів. Тому дякую усім за підтримку, за участь у житті міста, за сплату податків до місцевого бюджету. Напередодні Дня міста хочу побажати, щоб наш Луцьк процвітав, нарощував економічний та культурний потенціал, щоб якомога більше людей повернулось із закордонних заробітків та знайшло тут собі гідну роботу з достойною зарплатою, щоб діти виховувались у повноцінних сім’ях, щоб кожен мешканець міг з гордістю сказати, що він – лучанин. І безумовно хочеться, щоб закінчилась війна, аби ми не проводжали в останню путь бійців з Театрального майдану до Алеї почесних поховань у Гаразджі. Самому собі, як й своїм колегам зичу, щоб вистачило бажання, сил, мудрості витиснути за відведений нам час максимум власних можливостей для розвитку міста.
Вела розмову Ольга ХАРІВ
"Луцький замок", № 33, 05 вересня 2019 року