Модерне мистецтво у контексті творчості художників Луцька: Андрія Русановича, Катерини Ганейчук, Костянтина Борисюка
Саме під такою назвою 25 листопада у галереї сучасного мистецтва України «Арт-кафедра» відбудеться культурно-мистецьке суаре.
Під час заходу гості матимуть нагоду детальніше ознайомитись з творчістю та кращими роботами луцьких художників-модерністів. У свою чергу мистецтвознавці галереї розкажуть про цікаві факти ранніх років творчості та нелегкі стежки до слави митців сучасності.
Гарним настроєм та творчим натхненням з відвідувачами галереї поділяться мисткиня Катерина Ганейчук-Савчук та художник Кость Борисюк.
Виставка здивує поціновувачів мистецтва грою відтінків та барв, неймовірними та надзвичайними сюжетами, трансформацією емоцій у полотно, зрештою, відкриє грані характеру і думок сучасників-модерністів.
Початок заходу: о 17.00 год.
Вхід вільний.
Мистецька довідка
Катерина Ганейчук-Савчук
Як розповідає про себе луцька мистикиня Катерина Ганейчук – Савчук, з дитинства мріяла стати художником. Щоб здійснити бажане і малювати те, що бачать очі і серце, старанно навчалась, спершу у гуртку з малювання у луцькому Будинку піонерів, згодом – у художній школі та 11 років студіювала у Львові - «на кераміці» в коледжі Івана Труша та у Львівський Академії Мистецтв «на інтер’єрі». Велику вдячність художниця висловлює своїм батькам, які свого часу дали можливість вчитись та перебувати в культурному, національному і духовному середовищі міста Львова. Саме тут Катерина дізналась про історію України, відмінну від тої, що викладали в радянський школі, навчилась мові, традиціям та любові до України.
Сьогодні Катерина Ганейчук – Савчук намагається творити сучасне українське мистецтво і викладати власне бачення в серіях світлин, на полотнах, в інсталяціях, розписах та в інтер’єрах. У своїх роботах мисткиня використовує папір, дерево, скло. Працює над створенням нових форм іконописного образу.
Своєю творчістю художниця переслідує мету «вирощувати українців»: «...Досить втікати, досить шукати іншої долі. Треба вирощувати дітей, які будуть інакшими, ніж були ми…Що я можу, як художник, як жінка – це вирощувати українців, малювати українське».
Роботи художниці були представлені у серії персональних виставок та мистецьких проектів: «Анатомія духу», Луцьк - 2010р., Мальовані дошки витинанки. Луцьк, 2011 р., «Я «МАЙДАН»», Луцьк, 2015.
У 2014 році Катерина Ганейчук і Тетяна Мялковська представляли Україну на міжнародному фестивалі в Джайвора дель Монтелло, Італія.
Костянтин Борисюк
Народився 1949 р. в с. Городище на Волині. Художню освіту отримав у Львівському училищі прикладного і декоративного мистецтва ім. І.Труша. Член НСХУ. Живе та працює в Луцьку.
Учасник республіканських, регіональних та міжнародних художніх виставок, зокрема: 1991 – бієнале, Львів; 1992 – "Повернення", Київ; 2002 – "Inter Exspo", Нью Йорк; 1990, 2000 – Луцьк; 1994 – Абердін, Шотландія; 1996 – Глостер, Англія.
Його називають «волинським Ван Гогом». Бо, як зізнається сам митець, якраз полотна Ван Гога справили свого часу, на ще тоді юного Костя, незабутнє враження й визначили шлях, яким крокує вже не перший рік.
Теми своїх робіт, за словами художника, він черпає з навколишнього середовища, з власних емоцій, які сприймає від природи, архітектури, а ще - від жінки, кохання якої є рушійною силою для митця. Саме вони пройшовши крізь внутрішній світ творця йдуть до глядача. Свої емоції Кость Борисюк видає глядачеві через полотна, скульптури, інсталяції, через різні форми сучасного мистецтва.
Часто живопис художника виходить за рамки класичної картини. У його доробку чимало диптихів, триптихів, є навіть двосторонні полотна, де колір починає грати в об’ємі.
Полотна Костя Борисюка – це невтомний, загострено-емоційний, вишукано-вибагливий монолог про суть колористичної стихії. Це переконливий дискурс про саму душу кольору, загадкові метаморфози відтінків, коли холодна фарба, вичавлена з тюбика, раптом оживає, набуваючи безліч емоційних варіацій.
Андрій Русанович
Андрій Русанович – 1966 р.н., закінчив ЛДІПДМ 1991 р. Нині - викладає у художній школі Луцька. Він один з небагатьох, якому вдається поєднувати викладацьку роботу із плідною творчою.
Художник не боїться експериментувати, не стоїть на місці і щоразу світ відкриває у ширшому діапазоні. У ранніх його творах переважала архітектура, якої, здебільшого, у реальному житті не існує. Вона, фантастична і загадкова, немов виринає з дитячих казок. Новіші твори – “Космічні жебраки”, “Метелик”, “Осіння ніч” – викликані інспіраціями фольклору і давнього мистецтва.
На думку митця, ті, хто малюють "зафарбовані " прямокутники хочуть піднятись на вищий рівень сприйняття дійсності, дати глядачеві змогу не тільки бачити пігмент,"розмазаний "по полотні, а і відчувати час, який назавжди "вгрузає"в живописну поверхню, силу і величину роботи душі художника. Звичайно, це відбувається тільки тоді,коли це робиться чесно і серйозно.
«Справжня культура не терпить присутності легковажного і розважального. Справжнє мистецтво - це не розваги. Розваги - це не мистецтво!», - переконаний Андрій Русанович.
Управління культури міської ради