Правові наслідки самовільного залишення частини та умови повернення на службу
Самовільне залишення частини (СЗЧ) — залишення військовослужбовцем без відповідного дозволу території розташування військової частини або місця служби на строк понад одну (але не більше трьох) або менше однієї доби, але повторно протягом трьох місяців служби. Як “самовільна відсутність” кваліфікується також “неявка військовослужбовця” (в ті ж терміни) без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, повернення з відрядження, відпустки, лікувального закладу і так далі. За такі дії передбачена кримінальна відповідальність.
В листопаді 2024 року прийнята спрощена процедура повернення до військової служби військовослужбовців та звільнення їх від кримінальної відповідальності без рішення суду, якщо вони під час дії воєнного стану вперше вчинили СЗЧ чи дезертирство до набрання чинності Закону України 4087-IX від 21.11.2024 року, тобто до 29 листопада 2024 року, і добровільно висловили бажання повернутись до військової служби до 01 березня 2025 року.
Для військовослужбовців, які вперше вчинили СЗЧ чи дезертирство до 29.11.2024, відомості по якому внесено в ЄРДР необхідно:
1. Подати рапорту через Армія+.
2. Прибуття до ВСП ЗС України.
3. Прибуття до батальйону резерву та зарахування на усі види забезпечення.
4. Призначення військовослужбовця на посаду в батальйоні резерву.
5. Переміщення військовослужбовця до військової частини.
Для військовослужбовців, які вперше вчинили СЗЧ чи дезертирство до 29.11.2024, відомості по якому НЕ внесено в ЄРДР необхідно:
1. Подача рапорту через Армія+;
2. Прибуття та реєстрація в ВСП ЗС України;
3. Прибуття до батальйону резерву;
4. Включення військовослужбовця до списку тимчасового прибулого особового складу батальйону резерву та підготовка плану переміщення;
5. Поновлення військовослужбовця на всіх видах забезпечення та надсилання плану переміщення;
6. Переміщення військовослужбовця після прийняття кадрового рішення.
У випадку, якщо військовослужбовець вчинив самовільне залишення військової частини чи дезертирство не вперше, він не може повернутись на військову службу та бути звільненим від відповідальності.
Відповідно до статей 407, 408 Кримінального кодексу України, правові наслідки у цьому випадку будуть наступні:
- самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років (п.5 ст.407 ККУ);
- дезертирство вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років (п.4 ст.408 ККУ).
Спрощений алгоритм повернення на військову службу не стосується військовослужбовців, які здійснили СЗЧ після 29 листопада 2024 року.
Такі військовослужбовці повинні пройти через загальну процедуру, згідно якої вони можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вони добровільно звернулися із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби (закон України 3902-IX від 20.08.2024 року).
Загальна процедура передбачає:
- отримання письмової згоди командира частини, яку військовий самовільно залишив, або батальйону резерву, куди направлять військового на час поновлення на службі;
- проведення розслідування кримінального провадження;
- винесення рішення судом на підставі клопотання прокурором щодо того, звільняти чи ні військового від відповідальності.
Лише після рішення суду починається процедура поновлення військовослужбовця на військовій службі з зарахуванням на усі види забезпечення.
За матеріалами Міністерства оборони України