Шановні роботодавці міста!
З метою запобігання вчиненню порушень законодавства та притягнення до матеріальної відповідальності осіб, які щоденно забезпечують роботою жителів нашого міста, інформуємо про питання, на які слід звернути увагу при використанні найманої праці.
З 1 січня 2017 року набули чинності зміни до деяких законодавчих актів України, які посилили відповідальність за порушення законодавства про працю. Серед іншого, до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення віднесено здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення та накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Цими змінами також запроваджено відповідальність юридичних і фізичних осіб-підприємців у випадку недопущення контролюючих органів до проведення перевірки.
Згідно Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення з питань:
1) своєчасної та у повному обсязі оплати праці;
2) додержання мінімальних гарантій в оплаті праці;
3) оформлення трудових відносин.
Відповідно до п. 5 цього Порядку передбачено виключно такі підстави для здійснення інспекційних відвідувань:
1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;
5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;
6) за інформацією:
1. Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;
2. ДФС та її територіальних органів про:
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;
- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;
- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;
3. Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:
- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;
- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;
працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України “Про відпустки”);
- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;
- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;
- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Слід зазначити, що саме на підставі результатів інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування суб'єкта господарювання, його посадових осіб може бути притягнуто до адміністративної та кримінальної відповідальності, а саме підприємство — до фінансової відповідальності.
Штраф нараховується якщо під час проведення заходу контролю встановлено порушення законодавства про працю. Для визначення розміру штрафу застосовується мінімальна заробітна плата у розмірі, встановленому на момент виявлення порушення. Таким чином, штрафні санкції за порушення законодавства про працю (відповідно до статті 265 КЗпП) з 01.01.2018 року становлять:
| Порушення | Розмір штрафу | |
| у МПЗ | у грн. | |
| Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні ( абз. 6, ч.2, ст. 265 КЗпП) |
у трикратному розмірі на момент виявлення порушення. |
11 169 |
| Недопущення до перевірки з питань допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків ( абз. 7, ч.2, ст. 265 КЗпП) |
у стократному у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення | 372 300 |
| оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків (абз. 2 ч. ст. 265 КЗпП) | У 30-кратному розмірі МЗП за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення | 111 690 |
| Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі (абз. 3 ч. 2 ст. 265 КзпП) |
У трикратному розмірі МЗП | 11 169 |
| Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | У 10-кратному розмірі МЗП за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення | 37 230 |
| Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1 992 № 2232-XII, «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.1991 № 1975-ХІІ, «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП) |
У 10-кратному розмірі МЗП за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення | 37 230 |
| Порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами третім-шостим частини другої статті 265 КЗпП (абз. 8.ч.2. ст. 265 КЗпП) |
В однократному розмірі МЗП | 3 723 |
На підставі ч. 3 ст. 265 Кодексу законів про працю України, посадові особи, уповноважені на здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, мають право прийняти рішення про накладення цих штрафів незалежно від дати вчинення правопорушення та/або дати його виявлення.
Кожному роботодавцю слід врахувати, що такі явища як: фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, зарплата в «конверті» можуть спричинити колосальні суми штрафних санкцій, а тому працедавцям рекомендується суворо дотримуватися вимог законодавства щодо оформлення найманих працівників.
Управління з питань праці