Тетяна Гнатів: «Митці володіють унікальною зброєю»
Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва відзначається в нашій державі 9 листопада. Сьогодні не рідко чути думку, що страшні події в Україні – це війна культури і варварства. Якою зброєю володіють наші митці і як її застосовують у Луцькій громаді? Про це напередодні професійного свята ми розмовляли з директоркою департаменту культури Тетяною Гнатів.
– Справді, війна, яку переживає Україна, — це протистояння не лише на полі бою, а й на культурному фронті, – мовила Тетяна Гнатів. – Митці володіють унікальною зброєю — мистецтвом, яке здатне єднати, надихати та нагадувати про нашу ідентичність. У нашій громаді реалізовуємо численні проєкти та ініціативи, які згуртовують нашу спільноту, підтримують національний дух та зміцнюють віру в перемогу. На базі клубних закладів діє 147 клубних формувань, 65 з яких – для дітей, 7 творчих колективів для дітей удостоєні звання «зразковий аматорський», 19 колективів для дорослих – «народний аматорський». Із загальної кількості формувань 15 працюють на платній основі. Загальна кількість учасників клубних формувань - близько 3 тис. осіб. Усі клубні формування забезпечені репетиційними базами та необхідними технічними засобами. Активну творчу діяльність здійснюють аматорські колективи «Волинянка», «Волиняночка», «Юність», «Чачка», духовий оркестр Палацу культури м.Луцька, «Добродії» клубу с.Озерце, «Серпанок», «Княгининські хорошухи» Центру культури «Княгинингок», «Кураж» та «Паросток» Будинку культури села Боголюби та ін. Творчі люди об’єднуються, щоб через мистецтво, народні традиції дарувати надію та підтримку тим, хто зараз на фронті й у тилу. Культурні послуги адаптовано до умов сьогодення. Продовжили роботу створені на базі закладів культури з початку війни 12 Центрів арттерапії, де реалізовуються проєкти та відбуваються заходи із застосуванням різноманітних видів арттерапії. У закладах діють волонтерські центри із залученням мешканців громади для проведення заходів, спрямованих на підтримку ЗСУ. Наразі триває реалізація мистецького марафону «Культура – духовні крила перемоги», в межах якого проведено низку благодійних заходів. Серед таких: «Музика, народжена війною», «Симфонія єдності», «Ми разом!», «Дух незламних» та інші. Проведено творчі звіти мистецьких шкіл, клубних закладів та народних аматорських художніх колективів. В межах марафону відбулися також благодійні заходи за участі творчих колективів національних культурних спільнот міської територіальної громади на підтримку ЗСУ «В єдності наша сила!». Відбуваються і інші благодійні заходи, виставки, аукціони, на яких збираємо кошти на потреби ЗСУ. Лише у поточному році закладами культури зібрано більше мільйона гривень, які використано на придбання квадрокоптерів, супутникових модемів Starlink, телефонів, акумуляторів, планшетів, зарядних станцій та ін. Завдяки цим ініціативам кожен із нас відчуває себе частиною великої спільної справи. Культура в цьому сенсі — наш оберіг, наша сила і символ того, що ми боремося за своє, рідне.
Всупереч воєнним умовам мистецькі школи, бібліотеки, інші заклади культури дивують ентузіазмом та кількістю впроваджених ініціатив щодо морально-психологічної підтримки дітей, представників національних спільнот, ВПО. Які конкретні досягнення особливо радують очільницю департаменту культури?
Не зважаючи на складні умови, наші заклади культури адаптувалися до викликів сьогодення, а працівники продемонстрували високий рівень відповідальності, надзвичайну силу духу та розуміння важливості ролі культури в цей драматичний для українців час. Ми не просто згуртувалися, а й озброїлися новими знаннями щодо роботи в умовах війни. Фахівці навчаються та упроваджують нові інструменти роботи з різними категоріями населення. Зокрема, розробили спеціальні програми для ВПО, упровадили творчі проєкти для дітей, що допомагають їм розвиватися навіть у часи війни, організували спеціальні заняття з арттерапії, які стали важливою морально-психологічною підтримкою. У мистецьких освітніх закладах початкову мистецьку освіту здобувають близько 3000 дітей, більше 700 з яких користувалися пільгами в оплаті навчання. Більше 500 учнів стали лауреатами мистецьких конкурсів міжнародного, всеукраїнського та регіонального статусів. Відзнаки міського голови отримали творчо обдаровані діти громади, лауреати мистецької рейтингової акції «Овація». Упродовж шкільних літніх канікул викладачі шкіл організовували арттерапевтичні заняття в рамках проєкту «Творче літо». Розпочали роботу з реалізації проєкту «Інклюзивний простір у закладах культури», адже на сьогодні надзвичайно актуальним є питання доступності культурних послуг насамперед для ветеранів війни, для осіб з особливими потребами та інших маломобільних груп населення. Заклади культури уже частково облаштовано засобами безперешкодного доступу відповідно до вимог безбар’єрності: пандуси, понижені пороги, кнопки виклику тощо. Функціонує версія сайту КЗ «Публічна бібліотека Луцької міської територіальної громади» для слабозорих осіб, у бібліотечних фондах наявні книги, написані шрифтом Брайля.
Діти є особливою категорією, що потерпає від наслідків війни. Саме на них орієнтовано низку проєктів і програм: «Творче літо», «Бібліотека-територія дитинства», «Красна майстерня», «Ігроленд», «Чарівна LEGOландія», Всеукраїнський тиждень дитячого читання «Читаюча родина єднає Україну», артпікніки, фестиваль дитячих лялькових гуртків «Мій маленький театр», фестиваль дитячої творчості «Луцьк-територія талантів» тощо.
Одним із важливих завдань є інтеграція у громаду внутрішньо переміщених осіб. Саме через культурні проєкти, залучені ґрантові кошти нам вдалося реалізувати низку заходів. В межах Всеукраїнського проєкту «Єдині» у бібліотеках створено розмовні клуби, де усі охочі можуть удосконалити знання української мови. Реалізовано волонтерський проєкт «Психологічна допомога в кризових ситуаціях». На базі Луцької художньої школи реалізовано грантовий проєкт «Арттерапія для ВПО». Грантовий проєкт «ЯК ВДОМА: створення креативного простору для внутрішньо переміщених осіб на базі бібліотек Луцької МТГ» став прикладом того, як бібліотеки перетворюються у теплий і затишний простір для тих, хто втратив свою домівку, місце для спілкування, вільного обміну думками, ідеями, де кожен може відчути підтримку. Завдяки таким проєктам багато людей змогли знайти друзів, отримати емоційну підтримку та знайти нові шляхи для особистого розвитку.
Триває реалізація проєкту «Разом сильніші: підтримка та розширення можливостей національних меншин у Луцьку під час війни». Проєкт передбачає створення сприятливого та інклюзивного середовища для національних меншин у Луцьку, допомагаючи їм долати виклики, спричинені війною, та формувати більш стійку й спроможну громаду. В межах проєкту проведено круглий стіл «Єдність голосів: подолання викликів та розширення можливостей для національних меншин у Луцьку» за участі експертів Ради Європи, локальних координаторів Української мережі інтеркультурних міст з Павлограда, Сум та Мелітополя, керівників виконавчих органів міської ради, представників державних інституцій, представників національних спільнот та громадських організацій. Відбулися також ресурсні зустрічі та психологічні консультації воркшопи з підприємництва, адвокації та лідерства.
Ми чітко усвідомлюємо, що культура є потужним інструментом для соціальної єдності та згуртованості, а також для побудови довіри й мостів між людьми з різним життєвим досвідом та походженням. Адже кожна людина має відчувати себе частиною спільноти, зберігаючи при цьому свою унікальну ідентичність. Інтеграція ВПО та представників національних спільнот – це не лише надання необхідних умов для життя, але й створення можливостей для самовираження, взаємного пізнання та підтримки культурного розмаїття.
Було оголошено громадське обговорення проєкту профстандарту за професією «бібліотекар». На вашу думку, як має виглядати сучасна книгозбірня та її працівники?
Сучасна бібліотека вже давно перетворилася з простору для зберігання книг на багатофункціональний культурно-освітній центр, де кожен відвідувач, незалежно від віку чи соціального статусу, може знайти можливості для розвитку та спілкування. Я бачу бібліотеку як інтерактивний, відкритий і технологічно оснащений простір, що відповідає потребам сьогодення. Звісно, в центрі уваги – «жива» українська книга. Ми постійно вивчаємо запити користувачів і систематично поповнюємо бібліотечні фонди.
Сучасний бібліотекар має бути більше, ніж просто знавцем літератури — він є фасилітатором знань, куратором подій і наставником для молодих читачів, а також культурним амбасадором. Це людина, яка вміє використовувати сучасні технології, має навички медіаграмотності й може допомогти відвідувачам орієнтуватися у світі цифрових ресурсів. До слова, на базі наших бібліотек діє 12 ХАБів цифрової освіти, де бібліотекарі є сертифікованим тренерами і надають безоплатні освітні послуги усім охочим, створюючи для цього необхідні умови. Цьому слугує і проєкт «Ваша цифрова бібліотека», який створений для допомоги мешканцям, зокрема, людям поважного віку, набути нових знань та навичок у пошуку інформації в інтернеті, навчитися користуватися електронними засобами комунікації, соціальними мережами, електронними порталами. Успішно працює Школа цифрової грамотності «БЕЗМЕЖ», де відвідувачі навчаються спілкуванню у віртуальному світі, набувають впевненості у роботі з комп’ютером чи смартфоном, удосконалюють навички користування електронними сервісами. До того ж, увесь фонд міських бібліотек уже оцифровано, створено електронний каталог, який доступний кожному. Триває робота над оцифруванням фондів приєднаних сільських бібліотек. Сьогодні бібліотека є не лише місцем для читання, а й острівцем безпеки, місцем зустрічей і спілкування. Тому важливо, щоб бібліотекарі постійно підвищували свої професійні навички та компетенції, були завжди готовими до змін, упровадження інновацій, а ще – бути уважними до тих, хто відвідує бібліотеку, готовими вислухати, дати пораду та просто підтримати. Ми працюємо над тим, щоб розширювати можливості бібліотек, роблячи їх важливою частиною громади, де кожен може знайти щось для себе.
На втілення яких грантових та міжнародних проєктів націлені зараз?
Загалом на сьогодні є необхідним удосконалення знань з проєктного менеджменту для кожного працівника галузі. Адже це можливості для залучення грантових коштів, що є важливою підтримкою в умовах обмеженого бюджетного фінансування, змога реалізовувати важливі проєкти для розвитку галузі, адаптуватися до викликів у складних умовах сьогодення.
Зараз ми активно працюємо над кількома пріоритетними напрямками, особливо з огляду на потреби підтримки культурної сфери в умовах війни. Першочергово націлені на грантові проєкти, які популяризують національну культурну спадщину, сприяють розвитку культурної дипломатії, обміну досвідом із міжнародними партнерами, а також підтримці інклюзивного простору, ментального здоров’я дітей, національних спільнот та внутрішньо переміщених осіб.
Триває реалізація програми «Інтеркультурні міста», проєкту Ради Європи «Підтримка реформування законодавчої бази щодо національних меншин та зміцнення стійкості національних меншин і ромів в Україні». Розпочався процес контрактування проєкту «Бібліотека для всіх: створення та облаштування інклюзивного громадського простору на базі центральної міської бібліотеки Луцької територіальної громади» у межах грантового конкурсу «Партнерство заради відновлення» Програми розвитку ООН, який фінансується урядом Швеції через Шведську агенцію міжнародного розвитку SIDA. Метою проєкту є створення доступного та інклюзивного простору для мешканців громади, особливо для ветеранів, людей з інвалідністю,внутрішньо переміщених осіб. Публічна бібліотека Луцька володітиме широким спектром спеціалізованого обладнання для забезпечення інклюзивності та доступності. Передбачено також модернізацію приміщення, облаштування спеціальних зон для навчання та розвитку.
Для того аби такі проєкти були успішно реалізовані, маємо подбати про належний рівень підготовки тих, хто ними керує. З цією метою організували серію тренінгів для працівників галузі. От і нещодавно відбувся дводенний тренінг «Грантрайтинг та управління проєктами», де його учасники відпрацьовували написання проєктних заявок, працювали в командах та відкривали, активно обмінювалися досвідом та шукали спільні ідеї, як підготувати та реалізувати успішні проєкти. Обговорювали питання щодо донорів, стратегічного планування, вчилися аналізувати середовище, формулювати мету, цілі, завдання, складати бюджет проєкту. Таким чином, в умовах війни навчання проєктному менеджменту та залучення грантів є необхідними кроками для галузі культури. Це допомагає нам не лише вистояти, а й дати новий поштовх для розвитку, забезпечуючи культурну та соціальну стійкість громади. Адже саме через культуру ми зберігаємо свою спадщину, формуємо майбутнє і додаємо сили на шляху до перемоги.
Наскільки задовольняє стан музеїв громади та яким бачите подальший їхній розвиток?
Стан музеїв нашої громади, безумовно, потребує постійної уваги та вдосконалення. Незважаючи на складні часи, ми докладаємо всіх зусиль, щоб зберігати та розвивати наші культурні скарби. Сьогодні музеї громади активно працюють над тим, щоб оновлювати свої експозиції, впроваджувати нові форми подачі інформації, що зробить відвідування ще більш цікавим і доступним. У майбутньому бачу музеї як інтерактивні простори, де традиційні експонати поєднані з мультимедійними елементами, що допоможуть оживити історію та культуру. Маємо розвивати цифрові ініціативи — створення віртуальних турів, онлайн-виставок та освітніх проєктів, які відкриють музеї для відвідувачів з усього світу.
Також важливо залучати молодь до співпраці з музеями — через волонтерські програми, стажування та освітні заходи. Це не лише допоможе розвивати музеї, а й виховуватиме нове покоління, яке цінує свою культуру і готове її зберігати та розвивати. Музеї мають стати важливими культурними центрами, що сприяють єднанню громади та підтримують нашу ідентичність.
Звичайно, у листопаді уже формуються плани на наступний рік. Що з традиційних заходів хотілося би провести? З якими ідеями приходять митці, окремі громадяни та громадські організації? Чого чекати лучанам й гостям міста до кінця року у культурній афіші?
Зараз ми активно працюємо над планами на наступний рік і прагнемо зберегти багато традиційних заходів, які вже стали важливими для нашої громади. Працюємо над заходами, які спрямовані на утвердження нашої національної ідентичності, збереження та популяризацію культурної спадщини, створення умов для творчого розвитку дітей та молоді, підтримку єдності та згуртованості громади, формування позитивного бачення майбутнього. Важливою частиною планів є також заходи, спрямовані на підтримку наших захисників: мистецькі акції, благодійні концерти та арт-терапія для ветеранів та їхніх родин.
До кінця року готуємо програму, яка включає різдвяні благодійні заходи для дітей і дорослих. Звичайно, відбудеться щорічний фестиваль вертепів, фестиваль «Різдвяні піснеспіви», що об’єднують людей навколо спільних цінностей і традицій. Діятимуть резиденція Святого Миколая, «Різдвяна майстерня». Працюємо над створенням різдвяних артінсталяцій та артпросторів. Наша мета — створити атмосферу, яка додасть тепла та позитивних емоцій в цей непростий час, адже саме Різдво зміцнює нас у вірі та додає надію на світле майбутнє.
На завершення складіть побажання колегам та усім причетним до галузі культури.
Дорогі колеги, працівники культури та всі, хто щиро відданий цій справі! Напередодні професійного дня дозвольте висловити вам глибоку вдячність за відданість, незламність і талант, за виконання особливої місії, яка покладена на культуру в час війни. Ваша праця — важлива складова збереження національної ідентичності та духовності, це те, що об'єднує, дарує сили та надихає на перемоги, наповнює серця людей вірою, надією та гордістю за нашу країну. Бажаю усім міцного здоров’я, непохитності, нових творчих ідей та можливостей! Разом ми робимо нашу культуру міцнішою та ближчою до кожного!
Газета "Луцький замок" (6 листопада 2024 року)