У Луцьку відбудеться Міжнародна наукова конференція «Луцький з’їзд 1429 року на тлі епохи»
6-7 вересня 2019 року з 10.00 до 18.30 год. в приміщенні Художнього музею, що на території Луцького замку, відбуватиметься Міжнародна наукова конференція «Луцький з’їзд 1429 року на тлі епохи». Конференція проводиться з метою формування позитивного іміджу Луцька в Україні та за кордоном, а також з нагоди відзначення 590-ї річниці з’їзду європейських монархів у місті Луцьку.
Організатори конференції: Луцька міська рада, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Волинський краєзнавчий музей, Адміністрація Державного історико-культурного заповідника в місті Луцьку.
Програмою конференції, в якій братимуть участь 26 дослідників із України, Білорусії та Польщі, передбачено 8 пленарних засідань, дискусійна панель «Багатокультурність як європейська цінність: історія і сучасність» та підсумкова дискусія «Луцький з’їзд 1429 року: історичне значення та перспективи дослідження».
Довідка:
У січні 1429 року в місті Луцьку відбулася визначна подія - дипломатичний з’їзд правителів декількох держав Центральної та Східної Європи, на якому обговорювалися питання внутрішнього життя, міждержавних відносин й зовнішньої безпеки. Зокрема, вони стосувалися організації опору турецькому просуванню в Європу та виконання цього зобов’язання Молдавією і Польщею, утвердження певних правил торгівлі, об’єднання православної і католицької церкви, отримання королівського титулу великим князем литовським Вітовтом та ін. Крім правителя Великого князівства Литовського Вітовта, в з’їзді брали участь король Польщі Ягайло, король німецький, чеський, угорський і хорватський, імператор Священної Римської імперії Сигізмунд І Люксембурзький.
До складу дипломатичних делегацій входили з польського боку перші особи держави та уряду, воєводи, сенатори, мазовецькі й поморські князі, вельможі та багато інших панів. Сигізмунд прибув в оточенні німецьких аристократів з представниками іменитих чеських, угорських, хорватських родів, з австрійськими герцогами, відомими дворянами Європи, прислугою і збройною охороною. Довкола Вітовта гуртувалися литовські й литовсько-руські князі – нащадки родів Гедиміновичів і Рюріковичів, а також родовиті пани – володарі маєтків на просторах Литви, Литовської і північно-східної Русі, а також Київщини, Волині й Поділля.
В історичній літературі зустрічається значно більша кількість представників дипломатичних делегацій різних країн, зокрема: король Данії, представники Тевтонського і Лівонського орденів, папи Римського й імператора Візантії, посли господаря Молдавії, великий князь московський і правителі Тверського та Рязанського князівств, які на той час не були підкорені Москвою. Згадуються також багаті купці, представники від Ганзейських міст, а також татарські хани Перекопської, Донської й Волзької орд.
Однак, як свідчать сучасні дослідження, більшість з цих делегатів не були присутніми на з’їзді в Луцьку, а історики долучили їх до цього списку помилково через участь у коронаційному з’їзді у Вільно 1430 року.
Разом з тим, окремі важливі події й учасники з’їзду залишилися поза увагою хроністів і дослідників, що залишає широке поле для досліджень сучасних істориків.
Департамент культури