Відбулись громадські слухання на тему: «Доцільність здійснення державно-приватного партнерства щодо реставрації з пристосуванням та управлінням нежитловим приміщенням на вулиці Кафедральній, 4"
Сьогодні в Луцьку з другої спроби відбулись громадські слухання на тему: «Доцільність здійснення державно-приватного партнерства
щодо реставрації з пристосуванням та управлінням нежитловим приміщенням на вулиці Кафедральній, 4». Нагадаємо, що 27 січня цього року слухання довелось перервати через оголошену повітряну тривогу, тому, щоб ситуація не повторилась, їх організували в укритті однієї з шкіл міста.
До участі в обговоренні зареєструвалось 255 осіб.
За словами заступника Луцького міського голови Ірини Чебелюк, ці громадські слухання були зініційовані Луцькою міською радою, щоб відкрити завісу якихось здогадок, які було висловлено громадською організацією щодо якихось неправильних, некоректних чи корупційних дій з боку органу місцевого самоврядування.
Будинок на вулиці Кафедральна, 4 зведено на початку 20-го століття фактично на головній вулиці міста, на якій з’явилося перше зовнішнє освітлення, поряд знаходився міський Магістрат. До початку Другої світової війни у ній функціонував готель з рестораном, розміщувалися Чеський клуб та сільськогосподарський магазин. Власником будівлі на той час був волинський чех, підприємець Володимир Прайзлер.
Після закінчення Другої світової війни у будинку знаходилися аптечне управління, медичний коледж, бюро судово-медичної експертизи.
У 2018 році будівлю на вул. Кафедральна, 4 було передано на баланс Луцької міської ради. Приміщення Гостинного двору Прайзлерів непридатне для нормальної експлуатації через незадовільний технічний стан. Наявні дефекти, пошкодження та відхилення від норм мають тенденцію до збільшення та скоро можуть привести будівлю до аварійного стану і руйнування.
Станом на вересень 2021 року, вартість лише укріплюючих робіт становила близько 8 млн грн.
Для збереження історичної будівлі є кілька шляхів: реконструкція приміщення за кошти бюджету громади; продаж; передача в довгострокову пільгову оренду; реставрація з пристосуванням в рамках державно-приватного партнерства.
Варто зауважити, що реконструкції приміщення за кошти бюджету громади не розглядається, оскільки потребує великих фінансових вкладень.
Продаж також ні, адже тоді громада втратить контроль над пам’яткою, а отримана на аукціоні одноразова сума, зважаючи на передаварійний стан будівлі, буде незначною.
При варіанті довгострокової пільгової оренди занедбаної пам’ятки культурної спадщини, контроль над приміщенням залишається за міською радою. Однак, щомісячні орендні платежі будуть мінімальними і становитимуть близько 17,5 тис. грн на рік.
Найкращим варіантом у нинішній ситуації є проєкт державно-приватного партнерства щодо реставрації з пристосуванням та управління нежитловим приміщенням Гостинного двору Прайзлерів шляхом залучення коштів приватного партнера. Ним буде передбачено використання пам’ятки в якості готельно-ресторанного комплексу та вирішене питання її збереження. Управління об’єктом в рамках проєкту передбачатиме користування, експлуатацію, технічне обслуговування об’єкта на довготривалий період (20-30 років).
Перевагою цього варіанту є те, що територіальна громада зберігає та відновлює пам’ятку культурної спадщини місцевого значення, залишивши за собою право власності на об’єкт. На конкурсних засадах обирає кращий проєкт на реконструкцію з пристосуванням (відповідно, й інвестора), контролює терміни здійснення реконструкції. Також буде забезпечене подальше використання приміщення в якості готельно-ресторанного комплексу.
Варто зазначити, що в Україні механізм державно-приватного партнерства працює з 2010 року. На початок 2022 року в країні укладено 192 договори щодо такого партнерства у різних галузях.
Зважаючи на те, що Гостинний двір Прайзлерів знаходиться в серці Старого міста, фігурує в екскурсійних маршрутах, оглядах, статтях та інших матеріалах про історію Луцька, найбільш доречним є його використання в якості готелю з ресторанним об’єктом. Це допоможе вирішити проблему нестачі потужностей для поселення та приймання туристів в громаді, адже у літньо-осінній період готелі, хостели та апартаменти майже завжди заповнені. Іншою проблемою історичної частини міста є те, що там практично відсутня готельна та ресторанна інфраструктура. Поява нового об’єкта такого типу недалеко від замку та інших пам’яток дозволить «оживити» Старе місто, приведе до нього нових туристів та місцевих мешканців.
Також відкриття готелю та ресторану на вул. Кафедральній, 4 дозволить створити близько 20 робочих місць та дасть додаткові надходження від податків та зборів до бюджету.
Про доцільність проведення архітектурного конкурсу на цьому об’єкті, доповіла виконувач обов’язків директора департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Софія Гула. Вона зауважила, що департамент відстоює в Луцьку позицію, що архітектурні конкурси проводити необхідно. “Ми маємо бачити нові погляди, ідеї та концепції розвитку територій, але це стосується парків, скверів, площ чи зелених зон. Це ті території, де ми можемо побачити новий розвиток, нову ідею та архітектуру. Але чи можемо ми сьогодні говорити про новий погляд на пам’ятку архітектури місцевого значення початку ХХ століття, я дуже в цьому сумніваюсь. Дана пам’ятка потрапляє в декілька охоронних зон: історичний ареал “Старе місто”, комплексна охоронна зона “Старий Луцьк”, зона охорони археологічного культурного шару, пам’ятка місцевого значення “Гостинний двір”. Кожна з цих охоронних зон має свої вимоги та обмеження, де чітко прописано що можна робити і за яких умов.
Коли ми говоримо про архітектурний конкурс, ми говоримо про щось нове: про нові погляди та ідеї. Які нові ідеї ми можемо побачити на пам’ятці, яка вже має свою історію, яка має свій статус? Єдину задачу, яку ми маємо перед собою ставити, це — зберегти цю пам’ятку. Ми не маємо побачити щось нове, ми не маємо оновити цю пам’ятку чи якось по-іншому на неї подивитися. Ми маємо її реставрувати та відновити її статус, який у неї був сто років тому”, - наголосила Софія Гула.
Питання доцільності проведення державно-приватного партнерства на вул. Кафедральній, 4 у Луцьку було підтримано більшістю присутніх в залі. За словами Ірини Чебелюк, у цьому є успіх, адже місто дуже ретельно до цього готувалось. “Ми здійснили досить багато публікацій, а сьогоднішні доповідачі дали чітку інформацію, яка обґрунтовано пояснює чому так, а не інакше, і чому саме цей спосіб обрала міська рада для того, щоб врятувати пам’ятку архітектури”, - сказала вона.
Що стосується доцільності проведення архітектурного конкурсу на об’єкті, то присутні дали чітку відповідь — ні. Адже доцільність проведення архітектурного конкурсу на пам’ятці архітектури взагалі відсутня. Так як конкурс передбачає створення якихось нових ідей, а на даному об’єкті не може бути чогось нового, він є і має бути збережений таким як був.
“Ми зрозуміли, що громадськість підтримала позицію органу місцевого самоврядування і ми далі будемо рухатись в цьому напрямку. В державно-приватному партнерстві ми пройшли лише перший етап - затвердили концептуальну записку, далі переходимо до етапу аналізу. В подальшому буде оголошено конкурс на пошуки інвестора та його ідеї. Потім - підписання угоди, якщо все піде за наміченим планом, передбаченим чинним законодавством”, - резюмувала заступник Луцького міського голови Ірина Чебелюк.
Управління інформаційної роботи міської ради
(777904, 777946, 724727, 777937)