1. Головна
  2. Оперативна інформація

У Волинському краєзнавчому музеї пошанували Петра Антоновича Косача

У Волинському краєзнавчому музеї пошанували Петра Антоновича Косача

   Заходи відбулися з нагоди 170-річчя від дня народження  батька Лесі Українки, українського громадського діяча.
«Хто шанує Лесину пам’ять, той повинен віддати належну пошану її найщирішого, найкращого приятеля-друга, пам’яті її батька, що за все своє життя не поклав і марної стеблинки поперек Лесиної дороги, а, навпаки, як тільки міг і вмів, промітав тую дорогу для неї», – писала Ольга Косач-Кривинюк, сестра, літописець життя і творчості великої поетеси.
   Петро Антонович Косач народився 1842 р. в  місті Мглин на Чернігівщині, помер 1909 р. у Києві. 1864 р. захистив ступінь кандидата  законодавства в Університеті св. Володимира у Києві. Служив у Новограді-Волинському, Луцьку, Ковелі, Києві. Член української «Громади», дійсний член Південно–Західного відділу Російського географічного товариства, братчик Луцького Хрестовоздвиженського братства. Людина бездоганно принципова, з широкою ерудицією, високим інтелектом, Петро Антонович жив і трудився для сім’ї, фінансував більшість видань дружини Олени Пчілки та дітей.
   Товаришував з М. Драгомановим, В. Антоновичем, П. Житецьким, О.Левицьким, М. Лисенком, М. Старицьким, І. Франком, В. Беренштамом, Є. Трегубовим, співпрацював з Ф. Вовком, В. Кочубеєм, І. Новицьким, А. Русовим, П. Чубинським – людьми, які сказали своє вагоме слово в українській історії, літературі, політиці, науці. Петро Косач був, за словами Ольги Косач-Кривинюк, «приятель не тільки багатьох українських письменників, він був приятелем усієї української літератури і культури взагалі. Він робив усе, щоб допомагати розвиткові їхньому».
   Всі видання ( в тому числі й Лесиних творів), Олени Пчілки, починаючи з Альбома українських узорів (1876 р.), навіть перший збірник пісень Миколи Лисенка, були, по суті, виданнями Петра Антоновича.
На всіх посадах був прекрасним знавцем своєї справи, з ним часто радилися у різних життєвих справах; його симпатії завжди були на боці простих людей.
   Пішов з життя у 67 років, 2 квітня 1909 року. Похований на Байковому цвинтарі у Києві.
   У програмі вечора-портрета – виставка, присвячена життю і діяльності П.А. Косача. Серед матеріалів виставки – оригінальний рукописний документ – Свідоцтво про призов до війська, підписаний особисто Петром Антоновичем Косачем, який виконував під час служби в Луцьку обов’язки голови військового присутствія (1876 р.); поштові листівки початку ХХ століття з видами тих міст, де проходило життя і служба батька Лесі Українки; документи і світлини, які розкривають його діяльність.
   Присутні побачили підготовлені і виконані завідувачкою відділу давньої історії О.А. Бірюліною слайд-фільм і коментар до нього, у якому подано характеристику епохи, в якій жила родина Косачів, громадсько-культурне середовище, - українське, передове, не зрусифіковане в умовах суцільної валуєвщини, а також характеристику родини – однієї з небагатьох українських, для якої Петро Антонович Косач був опорою на усіх шляхах життя.
   Вечір-портрет на пошану Петра Антоновича Косача, батька великої унікальної родини, в якій виросла Леся Українка, громадського і культурного діяча відбувся в Україні вперше.

   Волинський краєзнавчий музей