Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Детального плану території в районі полігону твердих побутових відходів Луцької міської територіальної громади
Загальні положення.
1. Замовник СЕО:
Луцька міська рада (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19)
ЄДРПОУ: 34745204
2. Вид та основні цілі документу державного планування.
Детальний план є містобудівною документацією місцевого рівня, яка визначає функціональне призначення, параметри забудови земельної ділянки з метою розміщення об’єкту будівництва, формування принципів планувальної організації забудови, уточнення в більш крупному масштабі положень схеми планування території району, визначення планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами, формування пропозицій щодо можливого розташування об’єкту з користування надрами в межах однієї проектної території із дотриманням вимог містобудівного, санітарного, екологічного, природоохоронного, протипожежного та іншого законодавства з метою залучення інвестицій згідно з інтересами територіальної громади, заходів щодо реалізації містобудівної політики розвитку території району, згідно з п. 4.1. ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»; визначення містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
Детальний план території в районі полігону твердих побутових відходів Луцької міської територіальної громади, розробляється на замовлення Луцької міської ради, згідно з рішенням міської ради від 30.07.2021 №15/52 «Про надання дозволу на розроблення проекту детального плану території в районі полігону твердих побутових відходів Луцької міської територіальної громади».
Мета розроблення детального плану території:
– уточнення у більш крупному масштабі положень раніше розробленої містобудівної документації;
– уточнення функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови;
– визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами;
– розширення існуючого полігону твердих побутових відходів.
Проект розробляється відповідно до:
– Земельного, Водного та Лісового кодексів України;
– Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
– Закону України «Про відходи»;
– Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;
– Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
– Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;
– Закону України «Про природно-заповідний фонд України»;
– Закону України «Про екологічну мережу України»;
– Закону України «Про охорону земель»;
– Закону України «Про рослинний світ»;
– Закону України «Про тваринний світ»;
– Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»;
– Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;
– ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»;
– ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»;
– ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»;
– ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів»;
– ДСП - 173 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів»;
– ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд»;
– ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»;
– ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»;
– ДСТУ-Н Б Б.1-1-12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)»;
– СНіП 1.02.01 «Охорона навколишнього природного середовища».
У проекті опрацьовано планувальне рішення використання та забудови території орієнтовною площею 86,00 га.
На даний час територія ДПТ – це землі комунальної власності. Ділянка використовується як полігон твердих побутових відходів.
3. Інформація про те, якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів).
Проектована земельна ділянка знаходиться на території Луцької міської територіальної громади за межами населених пунктів, Луцького району на відстані 8 км від м. Луцька. Найближчі населені пункти: селище Брище (1,0 км на схід).
Існуючий полігон твердих побутових відходів експлуатується Луцьким спеціальним комунальним автотранспортним підприємством «Луцькспецкомунтранс», основним видом діяльності якого є збирання та захоронення твердих побутових відходів. Кількість відходів, які зберігаються на полігоні становлять 1887,30 тис. т.
Луцький район розташований у південній поліській та західній лісостеповій фізико-географічних зонах. Середньорічні температури: літня +18°C, зимова – -5 °C. Кількість опадів: 540-560 мм.
На території провадження планованої діяльності середньорічна температура повітря +7,4°С , найбільш низька в січні (-4,9°С), найбільш висока – в липні (18,0°С). Температура найбільш холодної п'ятиденки становить -22°С.
Волинська область знаходиться на західній околиці Східно-Європейської платформи. Древній фундамент складений докембрійськими кристалічними породами: граніти, гранітогнейси, сланці, сієніти і т.д. Фундамент розколотий тектонічними розломами на окремі частини. Окремі частини підняті, окремі опущені – тому спостерігається різниця у висотах поверхні. В геологічній будові території беруть участь породи кембрію, карбону, девону, силуру, ордовику, крейди, палеогену і неогену.
У геологічній будові території планованої діяльності приймають участь верхньочетвертиннi, середньочетвертинні воднольодовиковi i верхньочетвертиннi еоловоделювiальнi відклади. Верхньокрейдянi відкладення залягають в межах всієї території на глибинах вiд 0 до 1 м, на дні котлованів виходять на денну поверхню. В верхніх частинах розрізу мергель тріщинуватий, на глибинах – 5 м, від поверхні слабопріщинуватий, з глибини 5 м знову сильно тріщинуватий. По даних раніше виконаних вишукувань тріщинуватість зникає на глибинах 60-80 м від денної поверхні i нижче мергель практично монолітний.
У центральній частині водорозділу, в його пониженнях під супісками i суглинками залягають лінзи пiскiв. Піски свiтло-сiрi, погано вiдсортованi, з гравієм i галькою до 20%. Товщина шару пiскiв 2-3 м, в окремих випадках – до 20 м. Верхньольодовиковi вiдкладення – делювiальнi відклади широко розповсюджені на території, представленi пiсками пилуватими i дрібними, супiсками, напiвтвердими суглинками.
На території Луцького району є два озера, протікає чотири річки (Стир, Омеляник, Сапалаївка, Чорногузка), найбільша з яких – Стир довжиною 38 км на території району. Територія Волинської області розміщена в межах Волино-Подільського артезіанського басейну. Підземні води приурочені практично до всіх стратиграфічних горизонтів і різноманітні по якості і дебіту. Водоносні горизонти девонських і четвертинних відкладів в обмежених масштабах використовуються для задоволення господарськопобутових потреб.
На існуючому полiгонi є система монiторингу грунтових вод, що складається з 4 наглядових свердловин. Вiдбiр проб здiйснюється спецiалiзованою лабораторiєю у вiдповiдностi з програмою контролю за станом грунтових вод. Відбір проб води iз гiдроспостережних свердловин проводиться щорічно. Попередньо виконують вiдкачку води протягом не менше 2-х годин. Проби відбираються iз струменя насосу.
Ділянка знаходиться в краєвiй зоні Волинського лесового підняття i Турiйської денудаційної рівнини i розміщена на водороздiльнiй рівнині. Абсолютнi вiдмiтки змінюються в межах 95,00 до 180,00 м. Рельєф утворився на розмитiй крейдянiй основi з послiдуючим нашаруванням пiскiв, супісків, суглинків.
У геоморфологічному відношенні ділянка планованої діяльності розташована в межах Турiйської зандрової рівнини i безпосередньо у відробленому піщаному кар’єрі, в подальшому засипаному побутовим сміттям.
Рельєф ділянки техногенний, нерівний, спланований потужними піщаними товщами, з лінзами супіску i суглинку, яка підстеляється крейдяними суглинками i з поверхні перекрита насипними ґрунтами.
На даний час на ділянці ДПТ в наявності об’єкти, які можуть здійснювати негативний вплив на загальний екологічний стан навколишнього середовища. Це – території складування твердих побутових відходів з СЗЗ – 500 м, які підлягають закриттю та включають: ділянки поводження з газом, газозбірний пункт, компресорна станція з вузлом, трансформаторна підстанція, газопоршнева установка, цех сортування, склад сировини, вагову, туалет, вигріб, свердловину водопостачання, пожежний резервуар, господарсько-побутову будівлю, водойму для фільтрату, рекультивований полігон ТПВ.
4. Ймовірні наслідки.
а) При реалізації Детального плану території можливі різні ризики впливу на навколишнє природне середовище.
Житлові будинки, будівлі та споруди громадського призначення на території відсутні.
Оцінка за видами та кількістю очікуваних ризиків впливу (відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення в результаті провадження планової діяльності):
Поверхневі та підземні води. Створення додаткових впливів не передбачається. Плановані заходи усунуть неконтрольовані витоки забруднювачів з тіла полігону. Наслідки попередньої діяльності для поверхневих та підземних вод будуть знижені.
Ґрунт та надра. Створення додаткових впливів не передбачається. Плановані заходи усунуть неконтрольовані витоки забруднювачів з тіла полігону. Очікується позитивний вплив: стабілізація схилів, усунення ризиків зсувів.
Для відновлення продуктивності та господарської цінності відновлюваних територій, а також для поліпшення стану природного середовища після закриття полігону передбачене проведення рекультивації.
Тому вплив від господарської діяльності на геологічне середовище та ґрунти незначний та довгостроковий.
Атмосферне повітря. Під час проведення будівельних, земляних робіт, пересування техніки, роботи когенераційної установки будуть утворюватись такі забруднюючі речовини:
– оксид та діоксид азоту;
– оксид та діоксид вуглецю;
– речовини у вигляді суспендованих твердих частинок;
– метан.
Дані речовини будуть утворюватись в незначних кількостях без перевищень норм ГДК.
Акустичний вплив. Під час будівельних робіт, від пересування техніки, виконання земляних робіт тощо, виникне додаткове шумове навантаження. Під час експлуатації / роботи когенераційного устаткування та устаткування зворотного осмосу рівень технологічного шуму не перевищуватиме 75 ДБ.
Технологічні Ризики / аварії що можуть вплинути на здоров’я населення. Оскільки спостерігатиметься утворення звалищного газу, слід враховувати потенційну можливість виникнення спонтанних пожеж під час активної фази рекультивації. Для керування даним впливом необхідно забезпечити наявність достатньої кількості обладнання для пожежогасіння на місцях проведення робіт, детальне навчання робітників, обмежений доступ у зону робіт, забезпечення робітників належним захисним обладнанням (зокрема детекторами концентрації шкідливого газу тощо).
На стадії експлуатації система відведення газу та кінцевий шар покриття зменшать ризик пожежі від самозаймання.
Зміни мікроклімату, що безпосередньо пов’язані з відсутністю активних масштабних впливів планової діяльності (значних виділень теплоти, вологи, тощо) не відбудеться.
Зміни, що вносяться до рельєфу при проведенні будівельних робіт, не сприятимуть активізації небажаних гідрогеологічних та інженерно-геологічних процесів (просадних, підтоплення та ін.) не тільки на спланованій, а й на суміжній з нею території.
Негативні ендогенні та екзогенні процеси, явища природного та техногенного походження (тектонічні, сейсмічні, зсувні, селеві, зміни напруженого стану і властивостей масивів порід, деформації земної поверхні) не передбачаються.
б) Водночас, на території опрацювання ДПТ відсутні об’єкти природно-заповідного фонду, території Смарагдової мережі та історико-культурної спадщини.
в) Зважаючи на географічне положення проектованої території та характер планованої діяльності, транскордонні наслідки реалізації проектних рішень детального плану для довкілля приграничних територій, у тому числі здоров’я населення, не очікуються.
5. Розгляд альтернатив.
Аналітичне дослідження основних соціально-економічних і демографічних тенденцій у ретроспективі останніх років та, відповідно, моделювання соціально-економічного ландшафту (взаємонакладання стійких у часі чинників впливу) дали можливість сформувати такі сценарії розвитку:
5.1. Інерційний (песимістичний) сценарій розвитку. У разі незатвердження документа державного планування, а саме детального плану території, та відмови від реалізації розширення полігону ТПВ, призведе до неможливості подальшого раціонального поводження з твердими побутовими відходами населеного пункту. Цей сценарій може розумітися, як продовження поточних (найчастіше несприятливих) тенденцій щодо стану довкілля.
За даним варіантом подальший стабільний розвиток є очевидно проблематичним, і ця альтернатива веде до погіршення екологічної ситуації, неефективного використання земельних ресурсів, погіршення ситуації в цілому.
5.2. Сценарій раціонального розвитку. Зважаючи на державну політику в галузі енергозбереження, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів, при будівництві об`єктів доцільно максимально повно використовувати сучасні високоефективні екоенергозберігаючі технології та матеріали, зокрема огороджуючі конструкції з мінімальним коефіцієнтом теплопровідності, сучасне модернізоване обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії, тощо.
Вибір проведено з урахуванням техніко-економічних міркувань та з урахуванням найбільш економного використання земель та з огляду на ситуацію, що склалася в цілому.
Також розглянуто альтернативні варіанти щодо технічного та технологічного забезпечення об’єкту будівництва та територіального розміщення об’єкту планової діяльності.
6. Під час розробки СЕО передбачається використовувати інформацію.
– доповіді про стан довкілля;
– статистичну інформацію;
– фонові та лабораторні дослідження стану довкілля;
– дані моніторингу стану довкілля;
– оцінку впливу на довкілля планової діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля;
– пропозиції щодо зміни існуючого функціонального використання території.
З огляду на характер такого виду документації як детальний план, ключовим завданням у виконанні СЕО проекту є методи стратегічного аналізу, насамперед аналіз контексту стратегічного планування, що передбачає встановлення зв’язків з іншими документами державного планування та дослідження нормативно-правових умов реалізації рішень детального плану.
Застосування цільового аналізу при проведенні СЕО дозволить встановити відповідність рішень детального планування загальним цілям охорони довкілля та забезпечення безпечного для здоров’я та населення середовища існування.
7. Заходи, для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування.
Під час здійснення СЕО передбачається розглянути заходи із запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків для довкілля, визначені законодавством. Так, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає загальні вимоги в галузі охорони навколишнього середовища. Законом встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог.
Для запобігання негативному впливу на довкілля та здоров’я населення передбачені заходи щодо охорони атмосферного повітря та зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин – контроль за дотриманням нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферу проводиться підприємством (виробничий контроль). Зовнішній контроль здійснюється відповідними державними контролюючими органами. Контроль викидів забруднюючих речовин в атмосферу передбачає:
– контроль обсягів викидів, у тому числі: утримання (масової концентрації) і кількості викидів (масової витрати) забруднюючих речовин;
– порівняння кількості викидів і вмісту забруднюючих речовин з нормативами гранично допустимих викидів і технологічними нормативами;
Заходи щодо контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря повинні забезпечити виконання вимог, передбачених Законом України «Про охорону атмосферного повітря», галузевими нормативними документами.
Використання серійного технологічного обладнання з двигунами внутрішнього згорання, що має відповідні сертифікати з умов викидів шкідливих газів.
Впровадження сучасного обладнання та прогресивних планувальних рішень, що веде до зниження енергозатрат, а також забруднення атмосфери.
Необхідність розробки по врегулюванню викидів забруднюючих речовин в період НМУ (несприятливих метеорологічних умовах) узгоджується з управлінням по гідрометеорології та контролю природного середовища. Але згідно з КД 52.0452-85 «Регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах» розд.1 «Заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферу в періоди НМУ розробляють підприємства, організації, установи, розташовані в населених пунктах, де органами Держкомгідромету проводиться або планується проведення прогнозування НМУ».
Шумозахисні заходи:
– використання сучасного низько шумного технологічного та енергетичного обладнання;
– застосування звукоізолюючих стін і перегородок у приміщеннях, в яких розміщене обладнання, що є джерелами шуму та вібрацій;
– вентиляційні установки, та обладнання, які є джерелами шуму і вібрації, встановлені на віброізолюючих амортизаторах, в шумозахищених секціях;
– озеленення території.
Заходи щодо забезпечення належного поводження з відходами:
Операції щодо збирання, зберігання, транспортування та утилізації відходів повинні здійснюватись з дотримання норм екологічної безпеки та законодавства України.
З метою уникнення можливого потрапляння відходів в навколишнє середовище передбачено забезпечення повного збирання, належного зберігання та недопущення знищення і псування відходів. В обов’язки особи, яку буде призначено відповідальною у сфері поводження з відходами на підприємстві буде входити моніторинг місць зберігання відходів та ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, зберігаються та передаються на утилізацію.
Заходи захисту геологічного та водного середовищ, ґрунтів:
– влаштування захисного екрану поверхні полігону твердих відходів для збирання і відведення поверхневої води, що призведе до зменшення кількості утворення фільтрату;
– прокладання канав збору та відведення незабруднених дощових та талих вод з двох сторін тіла полігону.
– побудова системи очищення фільтратів для полігону та раніше накопичених канав з фільтратом;
Заходи щодо пожежної безпеки.
У зоні складування забороняється розведення вогнищ, спалювання відходів. Користуватися відкритим вогнем біля свердловин збору полігонного газу – категорично забороняється.
Плануються завчасні заходи по недопущенню виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру. З цією метою розроблені переліки заходів з попередження надзвичайних ситуацій окремих видів, які регламентують поточну діяльність.
8. Зміст звіту про стратегічну екологічну оцінку.
Структура звіту про стратегічну екологічну оцінку визначається статтею 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» і складається з таких розділів:
– зміст та основні цілі документу державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування;
– характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
– характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
– екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документу державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
– зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на державному та місцевому рівнях, що стосуються документу державного планування;
– опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових, постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;
– заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документу державного планування;
– обґрунтування вибору виправданих альтернатив, якщо такі розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);
– заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання детального плану території для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;
– опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності);
– резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.
Орган, до якого подаються зауваження та пропозиції: Луцька міська рада (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19).
Строк подання: 15 днів з дня публікації заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Детального плану території в районі полігону твердих побутових відходів Луцької міської територіальної громади, відповідно до п.п. 5, 6 ст. 10 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».